Час настав (роман)
«Час настав» — фантастично-пригодницький роман українського письменника Костянтина Матвієнка. Перше видання роману здійснене у 2008 році видавництвом «Теза». У 2011 році його значно перероблено, переоформлено, доповнено та з післямовою Максима Стріхи спільно перевидано видавництвами «Теза» та «Фоліо». Роман входить до циклу «Крізь брами українських часів» разом з трьома іншими романами: «Гроза над Славутичем», («Теза», 2009), «Багряні крила» («Теза», 2010), «Добрий шлях» («Теза» – «Фоліо», 2011). ЖанрУрбаністичне фентезі, з елементами детективу та політичної сатири. СюжетГоловний герой — студент-киянин Аскольд Четвертинський, завдяки віднайденим під час археологічних розкопок у Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври, артефактам, отримує змогу потрапляти до першого сторіччя нашої доби, де спілкується з апостолом Андрієм Первозваним та іншими мешканцями того часу. У цих подорожах його супроводжує домовичок Лахудрик Пенатій. Завданням Аскольда є відвернути диверсію, заплановану Центром Історичних Корекцій Федерації, метою якої є зміна перебігу історичних подій таким чином, щоб не постала Україна, у давнині та сьогоденні. Відтак, події роману відбуваються у наш час та у першому сторіччі нашої ери. Інновації
Відгуки у ЗМІОксана Левкова, директор ВГО «Не будь байдужим», назвала роман «добре написаним твором», який «читається на одному подиху» та «неодмінно має зазнати перевидання і (в ідеалі) екранізації». Вона також зауважила, що характеристика роману «Час настав» як дитячого є «симптоматичною» та «дискримінаційною»:
Водночас пані Левкова критикує книгу за двомовність, тобто наявність у ній «не транскрибованих українською російськомовних реплік й цілих діалогів».[1] Існує й протилежна думка: «Чиста, мов джерельна вода, питома українська мова тут тішить і зігріває, до речі, прекрасно, паритетно, сполучаючись з російською.»[2]
«Україна молода» писала: «… позитивна риса роману Костянтина Матвієнка в тому, що це — текст на сто відсотків київський. Написаний правдивим киянином з діда-прадіда … Написаний людиною, для якої Київ є не лише місцем проживання і заробляння грошей, а й певною сакральною сутністю, яка може втілюватися в широкому регістрі образів — від першопокликаного Ап–Остола й до симпатичного домовичка Лахудрика Пенатія... Як негативне рецензент акцентує на недоліках допоміжного апарату видання: «прочитавши таку анотацію, рецензент сам ледве взявся б до читання книжки — насамперед через нелюбов до всілякої езотерики та стійку ідіосинкразію до слова «Аррата» та похідних від нього». [3]
В тижневику "Народна" зазначають «незбалансовані мовні й авторські характеристики персонажів», проте загальне враження від тексту є позитивним: «Текст динамічний і пружний, практично жодна сюжетна лінія не губиться й не в’язне, всі вони мають відчутно доцентровий характер, усе працює на завдання та надзавдання твору. … є лише дві оцінки: „смачно” і „несмачно”. Так ось, оцінюючи роман «Час настав» загалом, із превеликим задоволенням мушу сказати: смачно!»[2] Відзнаки
Видання
Примітки
|