uk %D0%A7%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD %D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81 %D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Чабан Тарас Олександрович
Чабан Тарас Олександрович;
	Чабан Тарас у бліндажі
Загальна інформація
Народження	7 лютого 1984; Нововолинськ, Волинська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	26 вересня 2022 (38 років); Гряниківка
Громадянство	Україна
Військова служба
Війни / битви	Російсько-українська війна (з 2014)
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Тара́с Олекса́ндрович Чаба́н (7 лютого 1984, Нововолинськ Волинської області — 26 вересня 2022, село Гряниківка в Дворічанській селищній громаді Куп'янського району Харківської області) — український військовослужбовець.

Біографія

Тарас Чабан мав вищу освіту, закінчивши Тернопільський національний економічний університет. Після закінчення університету працював зварювальником, а пізніше став водієм міжнародних автомобільних перевезень вантажів.

Чабан Тарас Олександрович був військовим, який служив у складі 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, що брала участь у бойових діях на сході України, включаючи запеклі бої. Товариші описують його як людину з гумором та завжди готову допомогти іншим. Він був готовий пожертвувати своїм життям для захисту своїх побратимів, відданий своїй службі та завжди прагнув досягти найкращих результатів.

Похований на Алеї слави Героїв на міському кладовищі Нововолинська.

Він був одружений і мав двох дітей — старшого сина Матвія, якому на момент його загибелі було вісім років, та меншу доньку Мілану, якій на той час було всього три роки.

Нагороди

Орден «За мужність» III ступеня.^[2]

Примітки

Джерела

[[https://www.victims.memorial/people/taras-chaban_https://www.victims.memorial/people/taras-chaban]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://www.victims.memorial/people/taras-chaban

[2] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №363/2023.

[1]

[2]