Цянь Чу

Цянь Чу
5-й Правитель Уюе
17 лютого 948 — 9 червня 978 року
Попередник: Цянь Хунцзун
Спадкоємець: Падіння держави
 
Народження: 29 вересня 929[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Hang Prefectured
Смерть: 7 жовтня 988[1] Редагувати інформацію у Вікіданих (59 років)
Deng Prefectured, Nanyang Fud, Henan Jiangbei provinced, Юань
Країна: Царство Уюе[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько: Цянь Юаньґуань[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мати: Wu Hanyued Редагувати інформацію у Вікіданих
Шлюб: Sun Taizhend Редагувати інформацію у Вікіданих і Yud Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти: Qian Weijund Редагувати інформацію у Вікіданих, Qian Weixuand Редагувати інформацію у Вікіданих, Qian Weihaod Редагувати інформацію у Вікіданих, Qian Weijind Редагувати інформацію у Вікіданих, Q16076817? Редагувати інформацію у Вікіданих, Qian Weiyand Редагувати інформацію у Вікіданих, Qian Weijid Редагувати інформацію у Вікіданих, Qian Xibiand[2] Редагувати інформацію у Вікіданих і Qian Zijied[2] Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Цянь Чу (спрощ.: 钱俶; кит. трад.: 錢俶; піньїнь: Qián Chù; 29 вересня 929 — 7 жовтня 988) — китайський державний діяч і поет, останній правитель держави Уюе періоду п'яти династій і десяти держав.

Життєпис

Був сином Цянь Юаньгуана. Зайняв трон після повалення свого брата Цянь Хунцзуна.

Коли у 960-их роках Північний Китай був об'єднаний під владою династії Сун, Цянь Чу проголосив себе васалом останньої. 968 року імператор Чжао Куан'ї розширив повноваження правителя Уюе, також надавши йому інші почесті.

Однак 978 року Цянь Чу добровільно передав свої володіння династії Сун. Джерела вважають, що саме «добровільна» здача вберегла Уюе від війни та руйнувань. Завдяки цьому вдалось зберегти економічну інфраструктуру Уюе, що стала базою того, що донині дельта Янцзи є економічним центром Китаю.

Після цього Цянь Чу залишився жити у своїй столиці. Він мав гарні особисті стосунки з імператором Сун. Помер 988 року, був похований з відповідними почестями.

Примітки

  1. ↑ а б Artnet — 1998.
  2. ↑ а б в г China Biographical Database

Джерела

  • Mote, F.W. (1999). Imperial China (900-1800) (англ.) . Harvard University Press. с. 15. ISBN 0-674-01212-7.