|
Цудзумі
Цудзумі (яп. 鼓) — японський ударний музичний інструмент, малий барабан. Його використовують як акомпанемент у театрах но і кабукі та у народних піснях. ОписНалежить до сімейства сіме-дайко (яп. 締め太鼓) — барабанів, які настроюються шнуром. Його корпус роблять у формі пісочного годинника з двома мембранами, через обод від однієї мембрани до іншої пропускають шнур (яп. 調緒, сірабео), яким можна регулювати її натяг[1]. Корпус інструменту зазвичай виготовляють з деревини вишні і вкривають лаком. Мембрани виготовляють з кінської шкіри[2]. Музикант може змінювати висоту звуку прямо під час вистави, змінюючи натяг шнура. РізновидиСлово «цудзумі» у вузькому сенсі означає найменший з таких барабанів, коцудзумі (яп. 小鼓, буквально «малий цудзумі»), який при виступі тримають на правому плечі і грають правою рукою, крім нього існує також оцудзумі (яп. 大鼓, о:цудзуми, великий цудзумі) (інша назва — окава (яп. 大革, о:кава, «велика шкіра»)), на якому грають правою рукою, поставивши на ліве коліно[1][2][3]. Крім того, у гагаку використовують два «нумерованих» цудзумі — «перший цудзумі» (яп. 一鼓, ікко, довжина 36 см, діаметр обода 24 см) і «третій цудзумі» (яп. 三の鼓, сан-но цудзумі, довжина 45 см, діаметр обода 42 см)[3]. Оцудзумі видає два типи звуку: «тен» (сильніший) і «цу» (слабший); коцудзумі — чотири[4]:
Удари комбінуються у фрази, всього їх близько 200 для кожного барабана[5]. Крім того, виконавці видають оклики (яп. 掛け声, какегое), що вказують на зміну темпу і динаміки виконання, а також вони координують всіх музикантів[2]. Складові частиниЦудзумі має такі складові частини:
За інструментом складно доглядати, бо він вимагає нагріву для найкращої якості звуку. Перед виступом музикант повинен нагріти мембрану, причому коцудзумі потрібна підвищена, а оцудзумі — знижена вологість[2][6]. Виконавець на коцудзумі перед грою прикріплює на задню мембрану смужки васі, змочені слиною, і дихає на них під час виступу[1][2][6]. В середині п'єси но виконавцеві на оцудзумі зазвичай приносять заново підігрітий інструмент[2][6]. ІсторіяБарабан у формі пісочного годинника потрапив до Японії з Індії через Китай і Корею[3]. Точна етимологія слова «цудзумі» невідома, висувається гіпотеза про походження від індійського барабана дундубхі (гінді दुन्दुभि)[3]. Найдавніші збережені цудзумі були, ймовірно, привезені з Кореї у XVII столітті для гігаку, вони зберігаються в скарбниці Сьосоїн. Судячи з усього, спочатку техніка гри нагадувала корейську при грі на чангу: в правій руці барабанщик тримав барабанну паличку, а ліва залишалася порожньою[3]. Обидва різновиди цудзумі прибули на Рюкю разом з музикою театру но, отримавши назви «велике тіло» (яп. ウフドウ, уфудо:) і «мале тіло» (яп. クドウ, кудо:)[7]. ВикористанняЦудзумі використовують для акомпанування музиці у театрах но і кабукі, у народних піснях міньйо (яп. 民謡). У театрі но малий і великий цудзумі входять до складу оркестру «хаясі» разом з барабаном більшого розміру і флейтою[2]. У кабукі зазвичай використовують як мінімум один оцудзумі і до чотирьох коцудзумі. Останні часто задають ритм для сямісенів[2]. Примітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||
