Картина, прем'єра якої відбулася 23 березня 1998 року, стала переможцем IX Відкритого російського кінофестивалю «Кінотавр» (1998) в категоріях «Найкраща жіноча роль» (Зінаїда Шарко) і «За кращу музику» (Володимир Дашкевич)[1][2]. Режисер стрічки Володимир Бортко був удостоєний спеціального призу на кінофестивалі «Вікно в Європу» (1998).
Сюжет
Головний герой фільму — режисер Микола Худокормов (Микола Караченцов). Він стоїть на порозі п'ятдесятиріччя, за його плечима життя, багата подіями: творчі пошуки, неодноразові шлюби, діти. Все це вже в минулому. Залишилося лише глухе безгрошів'я, напівбожевільним мати, пияцтво і байдужість до самого себе. Микола мучиться від власної нездатності орієнтуватися в наступили «нові часи» і, отже, від нездатності зняти фільм. Він намагається отримати гроші, продаючи сценарій, який не в змозі написати.
Герой кидається в пошуках чуда, переслідуваний молодий прекрасною жінкою (Тетяна Ю), яка переконує його в ефемерності існування. Проходить час, і Микола розуміє, що незнайомка — це сама Смерть. Герой перебуває на межі самогубства, але вчасно зупиняється.
