|
Ципрогептадин
Ципрогептадин — синтетичний препарат, що є похідним піперидину, та належить до антигістамінних препаратів І покоління[1], для перорального застосування. Фармакологічні властивості Ципрогептадин — синтетичний препарат, що є похідним піперидину та належить до групи антигістамінних препаратів І покоління. Механізм дії препарату полягає у селективному блокуванні Н1-рецепторів гістаміну, а також блокуванні м-холінорецепторів та серотонінових рецепторів. Ципрогептадин знижує проникність капілярів, попереджує розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій негайного типу. Ципрогептадин має виражений протисвербіжний ефект.[2] Ципрогептадин має помірний седативний ефект. Препарат має здатність зменшувати симптоми мігрені за рахунок вираженої антисеротонінової дії.[3] Ципрогептадин зменшує симптоми, викликані гіперпродукцією серотоніну, при карциноїдних пухлинах.[4] Ципрогептадин блокує підвищену секрецію соматотропіну при акромегалії та адренокортикотропного гормону при хворобі Кушинга.[5][2] Ципрогептадин стимулює апетит та може застосовуватися у лікуванні нейрогенної анорексії.[3][6] ФармакокінетикаЦипрогептадин швидко та майже повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті, максимальна концентрація в крові досягається протягом 2 годин. Препарат добре зв'язується з білками плазми крові. Ципрогептадин рівномірно розподіляється в тканинах організму. Препарат добре проникає через гематоенцефалічний бар'єр.[3] Ципрогептадин проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується ципрогептадин у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться ципрогептадин із організму переважно нирками, частково виводиться з калом у незміненому вигляді. Період напіввиведення препарату становить 16 годин, при порушеннях функції печінки та нирок цей час може збільшуватися. Показання до застосуванняЦипрогептадин застосовується при гострій і хронічна кропив'янці[1], набряку Квінке, полінозі, сироватковій хворобі, алергічному та контактному дерматиті, свербінні шкіри, алергічному та вазомоторному риніті,екземі; алергічних реакціях, спричинених укусами комах, переливанням крові, лікарськими засобами або введенням рентгеноконтрастних засобів. Ципрогептадин може застосовуватися також у лікуванні мігрені, анорексії, кахексії та у комплексному лікуванні хронічного панкреатиту і бронхіальної астми.[5][2] При застосуванні ципрогептадину найчастішим побічним ефектом є сонливість.[5] Частіше можуть також спостерігатися сухість у роті, нудота, висипання на шкірі. Рідко спостерігають наступні побічні ефекти[7]:
ПротипоказиЦипрогептадин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, глаукомі, аденомі передміхурової залози, затримці сечопуску, стенозі пілоричного відділу шлунку, вагітності та годуванні грудьми, при одночасному застосуванні інгібіторів моноамінооксидази. Ципрогептадин не застосовується у дітей молодших 2 років. Форми випускуЦипрогептадин випускається у вигляді таблеток по 0,004 г та 0,04 % сиропу для прийому всередину по 100 мл у флаконі.[3] Примітки
Посилання |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
