Цефеїди II типу

Діаграма Герцшпрунга — Рассела, що показує положення цефеїд II типу в смузі нестабільності

Цефеїди II типу (лат. type II Cepheids) — пульсуючі змінні зорі з періодами пульсацій від 1 до 50 діб[1][2]. Є представниками населення II типу — старими, зазвичай малометалічними та маломасивними об'єктами[1].

Як і всі цефеїди, цефеїди II типу мають зв'язок між світністю і періодом пульсації, що дозволяє використовувати дані об'єкти як стандартні свічки для визначення відстані[3][4].

Цефеїди II типу з більш довгими періодами пульсації яскравіші, їх виявили і за межами Місцевої групи в галактиках NGC 5128 та NGC 4258[5][6][7][8].

Класифікація

Крива блиску R Щита

Історично цефеїди II типу називалися змінними типу W Діви, але в даний час[коли?] їх ділять на три підкласи на основі тривалості періоду[джерело?]:

  1. Змінні типу BL Геркулеса з періодами від 1 до 4 днів
  2. Змінні типу W Діви з періодами 10–20 днів
  3. Змінні типу RV Тельця з періодами понад 20 днів, у яких зазвичай чергуються глибокий та наглибокий мінімуми. Такі змінні зазвичай характеризуються формальним періодом від глибокого мінімуму до глибокого мінімуму, що становить близько 40 днів або більше[1][2].

Поділ між підкласами не завжди чіткий і узгоджений. Наприклад, межа між змінними типу BL Геркулеса та типу W Діви у різних джерелах проходить від 4 до 10 днів[джерело?], фіксованого значення немає[сумнівно — обговорити]. Змінні типу RV Тельця можуть не мати добре помітного чергування мінімумів, а у деяких змінних типу W Діви воно може спостерігатися.

Вважається, що ці підкласи являють собою різні етапи еволюції, при цьому зорі типу BL Геркулеса здійснюють горіння гелію і віддаляються від горизонтальної гілки до асимптотичної гілки гігантів, зорі типу W Діви здійснюють горіння водню або гелію в сферичному шарі і знаходяться на блакитній петлі діаграми Герцшпрунга — Рассела, а зорі типу RV є об'єктами на стадії після асимптотичної гілки гігантів і близькі до завершення ядерних реакцій.

Змінні типу RV Тельця часто мають неправильні криві блиску з повільними варіаціями в періоді та в блиску в максимумах і мінімумах, іноді поведінка стає хаотичною. Зоря R Щита має одну з найбільш неправильних кривих блиску.

Властивості

Фізичні властивості всіх цефеїд II типу відомі досить погано. Наприклад, передбачається, що вони мають маси близько або нижче маси Сонця, але є лише кілька прикладів з надійно встановленими масами[9].

Зв'язок періоду та світності

Цефеїди II типу слабші від класичних цефеїд того ж періоду приблизно на 1,6 зоряної величини[10][недоступне посилання]. Як і класичні цефеїди, вони використовуються для визначення відстаней до центру Галактик, кулястих скупчень і галактик[5][11][12][13][14][15][16].

Приклади

Цефеїди ІІ типу не так добре відомі, як цефеїди І типу. Неозброєним оком видно лише кілька таких зір. У наведеному нижче списку період, зазначений для зір типу RV Тельця, є інтервалом між послідовними глибокими мінімумами, тобто це подвоєний період порівняно з іншими підтипами.

Позначення (назва) Сузір'я Максимум блиску (mv) Мінімум блиску (mv) Інтервал зв. величин Період, д Спектральний клас Підтип Коментар
RU Жирафа Жираф 8,1 9,79 1,61 22 C0,1-C3,2e(K0-R0) W Діви вуглецева зірка[17]
Каппа Павліна Павич 3,91 4,78 0,87 9,09423 F5-G5I-II W Діви найяскравіший представник
R Щита Щит 4,2 8,6 4,4 146,5 G0Iae-K2p(M3)Ibe RV Тельця найяскравіший представник
RV Тельця Телець 9,5 13,5 4,0 78,5 G2eIa-M2Ia RV Тельця прототип
RT Південного Трикутника Південний трикутник 9,43 10,18 0,35 1,9461124 F8:(R)-G2I-II BL Геркулеса вуглецева зірка[18]
AL Діви Діва 9,10 9,92 0,82 10,3065 F0-F8 W Діви
W Діви Діва 9,46 10,75 0,87 17,2736 F0Ib-G0Ib W Діви прототип

Примітки

  1. ↑ а б в Wallerstein, George. The Cepheids of Population II and Related Stars // The Publications of the Astronomical Society of the Pacific. — 2002. — Vol. 114, no. 797 (27 December). — P. 689—699. — Bibcode:2002PASP..114..689W. — DOI:10.1086/341698.
  2. ↑ а б Soszyński, I.; Udalski, A.; Szymański, M. K.; Kubiak, M.; Pietrzyński, G.; Wyrzykowski, Ł.; Szewczyk, O.; Ulaczyk, K.; Poleski, R. The Optical Gravitational Lensing Experiment. The OGLE-III Catalog of Variable Stars. II.Type II Cepheids and Anomalous Cepheids in the Large Magellanic Cloud // Acta Astronomica : journal. — 2008. — Vol. 58 (27 December). — P. 293. — arXiv:0811.3636. — Bibcode:2008AcA....58..293S.
  3. ↑ Udalski, A.; Soszynski, I.; Szymanski, M.; Kubiak, M.; Pietrzynski, G.; Wozniak, P.; Zebrun, K. The Optical Gravitational Lensing Experiment. Cepheids in the Magellanic Clouds. IV. Catalog of Cepheids from the Large Magellanic Cloud // Acta Astronomica : journal. — 1999. — Vol. 49 (27 December). — P. 223—317. — arXiv:astro-ph/9908317. — Bibcode:1999AcA....49..223U.
  4. ↑ Soszynski, I.; Poleski, R.; Udalski, A.; Szymanski, M. K.; Kubiak, M.; Pietrzynski, G.; Wyrzykowski, L.; Szewczyk, O.; Ulaczyk, K. The Optical Gravitational Lensing Experiment. The OGLE-III Catalog of Variable Stars. I. Classical Cepheids in the Large Magellanic Cloud // Acta Astronomica : journal. — 2008. — Vol. 58 (27 December). — P. 163. — arXiv:0808.2210. — Bibcode:2008AcA....58..163S.
  5. ↑ а б Majaess, D.; Turner, D.; Lane, D. Type II Cepheids as Extragalactic Distance Candles // Acta Astronomica. — 2009. — Vol. 59, no. 4 (27 December). — P. 403. — arXiv:0909.0181. — Bibcode:2009AcA....59..403M.
  6. ↑ Macri, L. M.; Stanek, K. Z.; Bersier, D.; Greenhill, L. J.; Reid, M. J. A New Cepheid Distance to the Maser-Host Galaxy NGC 4258 and Its Implications for the Hubble Constant // The Astrophysical Journal : journal. — IOP Publishing, 2006. — Vol. 652, no. 2 (27 December). — P. 1133—1149. — arXiv:astro-ph/0608211. — Bibcode:2006ApJ...652.1133M. — DOI:10.1086/508530.
  7. ↑ Ferrarese, Laura; Mould, Jeremy R.; Stetson, Peter B.; Tonry, John L.; Blakeslee, John P.; Ajhar, Edward A. The Discovery of Cepheids and a Distance to NGC 5128 // The Astrophysical Journal : journal. — IOP Publishing, 2007. — Vol. 654, no. 1 (27 December). — P. 186—218. — arXiv:astro-ph/0605707. — Bibcode:2007ApJ...654..186F. — DOI:10.1086/506612.
  8. ↑ Majaess, D. The Cepheids of Centaurus A (NGC 5128) and Implications for H0 // Acta Astronomica : journal. — 2010. — Vol. 60, no. 2 (27 December). — P. 121. — arXiv:1006.2458. — Bibcode:2010AcA....60..121M.
  9. ↑ Harris, Hugh C.; Welch, Douglas L. The Binary Type II Cepheids IX CAS and TX Del // Astronomical Journal. — 1989. — Vol. 98 (9). — P. 981. — Bibcode:1989AJ.....98..981H. — DOI:10.1086/115190.
  10. ↑ Cepheid Variables. Weekly Topic. Caglow. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 30 січня 2012. [Архівовано 2018-09-09 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Kubiak, M.; Udalski, A. The Optical Gravitational Lensing Experiment. Population II Cepheids in the Galactic Bulge // Acta Astronomica : journal. — 2003. — Vol. 53 (27 December). — P. 117. — arXiv:astro-ph/0306567. — Bibcode:2003AcA....53..117K.
  12. ↑ Matsunaga, Noriyuki; Fukushi, Hinako; Nakada, Yoshikazu; Tanabé, Toshihiko; Feast, Michael W.; Menzies, John W.; Ita, Yoshifusa; Nishiyama, Shogo; Baba, Daisuke; Naoi, Takahiro; Nakaya, Hidehiko; Kawadu, Takahiro; Ishihara, Akika; Kato, Daisuke. The period-luminosity relation for type II Cepheids in globular clusters // Monthly Notices of the Royal Astronomical Society : journal. — Oxford University Press, 2006. — Vol. 370, no. 4 (27 December). — P. 1979—1990. — arXiv:astro-ph/0606609. — Bibcode:2006MNRAS.370.1979M. — DOI:10.1111/j.1365-2966.2006.10620.x.
  13. ↑ Feast, Michael W.; Laney, Clifton D.; Kinman, Thomas D.; van Leeuwen, Floor; Whitelock, Patricia A. The luminosities and distance scales of type II Cepheid and RR Lyrae variables // Monthly Notices of the Royal Astronomical Society : journal. — Oxford University Press, 2008. — Vol. 386, no. 4 (27 December). — P. 2115. — arXiv:0803.0466. — Bibcode:2008MNRAS.386.2115F. — DOI:10.1111/j.1365-2966.2008.13181.x.
  14. ↑ Majaess, Daniel J.; Turner, David G.; Lane, David J. Characteristics of the Galaxy according to Cepheids // Monthly Notices of the Royal Astronomical Society : journal. — Oxford University Press, 2009. — Vol. 398, no. 1 (27 December). — P. 263—270. — arXiv:0903.4206. — Bibcode:2009MNRAS.398..263M. — DOI:10.1111/j.1365-2966.2009.15096.x.
  15. ↑ Majaess, D. J. RR Lyrae and Type II Cepheid Variables Adhere to a Common Distance Relation // The Journal of the American Association of Variable Star Observers : journal. — 2010. — Vol. 38, no. 1 (27 December). — P. 100—112. — arXiv:0912.2928. — Bibcode:2010JAVSO..38..100M.
  16. ↑ Matsunaga, Noriyuki; Feast, Michael W.; Menzies, John W. Period-luminosity relations for type II Cepheids and their application // Monthly Notices of the Royal Astronomical Society : journal. — Oxford University Press, 2009. — Vol. 397, no. 2 (27 December). — P. 933. — arXiv:0904.4701. — Bibcode:2009MNRAS.397..933M. — DOI:10.1111/j.1365-2966.2009.14992.x.
  17. ↑ Kipper, Tõnu; Klochkova, Valentina G. Optical Spectroscopy of RU Cam, a Pulsating Carbon Star // Baltic Astronomy[en] : journal. — 2007. — Vol. 16 (27 December). — P. 383—396. — arXiv:0706.2969. — Bibcode:2007BaltA..16..383K.
  18. ↑ Wallerstein, George; Matt, Sean; Gonzalez, Guillermo (2000), The Carbon Cepheid RT Trianguli Australis: Additional Evidence of Triple-α and CNO Cycling, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 311 (2): 414—22, Bibcode:2000MNRAS.311..414W, doi:10.1046/j.1365-8711.2000.03064.x{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)