Церква святого Миколи (Леже)

Церква святого Миколи
41°46′57″ пн. ш. 19°38′35″ сх. д. / 41.7825° пн. ш. 19.64305556° сх. д. / 41.7825; 19.64305556
Країна Албанія
РозташуванняЛежа
Типмечеть і руїни
Церква святого Миколи. Карта розташування: Албанія
Церква святого Миколи
Церква святого Миколи
Церква святого Миколи (Албанія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Мечеть Селіма (алб. Xhamia e Selimijës) або церква Святого Миколи Kisha e Shën Kollit — будівля в місті Лежа на півночі Албанії. Це колишня церква, перероблена османами в мечеть . Її руїни були закриті дахом і переобладнані в меморіал албанського національного героя Скандербега (1405—1468)[1] .

Історія

У 1459 на місці попередньої будівлі XIV століття була побудована церква Святого Миколи — головний собор міста Лежа[2] . Вона знаходиться біля підніжжя замкового пагорба неподалік від Дрина . Її розміри становили приблизно 18 на 8 метрів. Однонефна готична[3] споруда мала апсиду на сході, по три невеликих вікна в північній і південній стінах, а на західному фасаді — двері і одне кругле вікно[2] .

У 1468 в церкві Святого Миколи був похований вождь албанського повстання проти осман Скандербег[4] . У 1478 році після завоювання Лежи султаном Мехмедом II могила була сплюндрована османськими солдатами, а кістки з неї були використані в якості талісманів . За султана Селіма I (1512—1520) церква була перебудована в мечеть. На честь султана вона отримала назву мечеть Селіма. У XVII столітті до зруйнованої будівлі здійснювали паломництво албанці, щоб вшанувати пам'ять Скандербега[5]

Мечеть між будинками міста Лежа на фотографії першої чверті XX століття

У кінці XVIII століття, за султана Селіма III, мечеть була відреставрована[3] . У мечеті був міхраб, а на південному заході — високий мінарет, побудований у XVIII столітті[3] .

У 1966 проводилося археологічне дослідження мечеті, завдяки чому було встановлено, що раніше це була церква Святого Миколи[5] . Будівля використовувалася як мечеть до 1968 року. Після того, як лідер Народної Соціалістичної Республіки Албанія Енвер Ходжа проголосив у 1967 році «першу у світі атеїстичну державу», вона була закрита.

У 1978 в мечеті була виявлена могила Скандербега.

У 1979 регіон постраждав від сильного землетрусу. При цьому упав мінарет і була серйозно пошкоджена мечеть. Під час реставрації всі османські доповнення видалили, щоб по можливості відновити зовнішній вигляд часів Скандербега[2] . Руїни були перетворені в меморіал національного героя[3] . Руїни церкви Святого Миколи були визнані національним культурним пам'ятником[6].

Інтер'єр з бюстом Скандербега і символічною могилою

У 1981 новий меморіал Скандербега відкритий. Конструкція з дахом захищає старі стіни, всередині яких встановлено бюст роботи Одісе Паскалі і меморіальна плита з реплікою меча і шолома Скандербега (оригінали знаходяться у Відні). На стіні висять таблички, що нагадують про бої Скандербега і герби князівств Лежської ліги[5] .

Навколо руїн мечеті знаходяться ще одні руїни античних часів.

Примітки

  1. ↑ Zani i Naltë.
  2. ↑ а б в Guntram Koch: DuMont-Kunst-Reiseführer Albanien. DuMont, Köln 1989, ISBN 3-7701-2079-5, S. 143 f.
  3. ↑ а б в г Machiel Kiel: Ottoman architecture in Albania (1385—1912). In: Research Centre for Islamic History, Art and Culture (Hrsg.): Islamic art series. Band 5. Istanbul 1990, ISBN 92-9063-330-1, Selimiye Mosque, S. 193.
  4. ↑ Oliver Jens Schmitt: Skanderbeg — der neue Alexander auf dem Balkan. Pustet, Regensburg 2009, ISBN 978-3-7917-2229-0, S. 290.
  5. ↑ а б в Feride Papleka (Hrsg.): Grabgedenkstatte Georg Kastrioti — Skanderbegs. 8 Nëntori, Tirana 1987.
  6. ↑ Objekte Fetare Monument Kulture. Архів оригіналу за 3 червня 2015. Процитовано 22 травня 2019. [Архівовано 2015-06-03 у Wayback Machine.]

Література

  • Feride Papleka (Hrsg.): Grabgedenkstatte Georg Kastrioti — Skanderbegs. 8 Nëntori, Tirana +1987.