Церква Воскресіння Христового (Біла)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Воскресіння Христового.

Церква Воскресіння Христового (Біла)
Типцерква Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна
Розташуванняс. Біла, Чортківська громада, Чортківський район, Тернопільська область
КонфесіяУГКЦ
Будівництво1751
Станвтрачена
CMNS: Церква Воскресіння Христового у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Церква Воскресіння Христового в Білій — втрачений дерев'яний греко-католицький храм у селі Біла Чортківської громади Чортківського району Тернопільської области.

Історія церкви

До 1809 року парафія належала до Львівської архиєпархії. У 1809—1815 роках Тернопільщина перебувала під російською юрисдикцією і парафія належала до Луцької єпархії. 6 серпня 1815 року, її повернули до Львова[1]. У 1885 році церква перейшла до новоствореної Станиславівської єпархії[2].

Мурована церква Різдва Пресвятої Богородиці була збудована і освячена в 1903 році, замінивши в 1906 році стару дерев'яну церкву Воскресіння Христового, збудовану в 1751 році. Мурований парафіяльний будинок збудований в 1858 році[1].

Кількість парафіян: 1886 — 2.860, 1896 — 3.392, 1906 — 3.672, 1914 — 3.930, 1927 — 4.000, 1938 — 4.100[1].

Парохи

  • о. Созонт Михалевич (1831—1838, адміністратор; 1838—1854+, парох)[2],
  • о. Василь Свидзинський (1844—1849+, сотрудник)[2],
  • о. Микола Переволоцький (1851—1852, сотрудник)[2],
  • о. Микола Волянський (1852—1855, сотрудник)[2],
  • о. Андрій Волянський (1854—1856, адміністратор; 1856—1898, парох)[1],
  • о. Іван Здерковський (1855—1863, сотрудник)[2],
  • о. Віктор Чомкевич (1863—1867, сотрудник)[2],
  • о. Ізидор Лукашевич (1867—1869, сотрудник)[2],
  • о. Кирило Лукашевич (1869—1872, сотрудник)[2],
  • о. Кипріян Білинкевич (1872—1877, сотрудник)[2],
  • о. Вікентій Кузик (1877—1886, сотрудник)[1],
  • о. Іван Томкевич (1886—1891, сотрудник)[1],
  • о. Владислав Білинський (1891—1892, сотрудник)[1],
  • о. Теофіл Соневицький (1892—1895, сотрудник)[1],
  • о. Іван Марак (1895—1898, сотрудник; 1898—1899+, адміністратор)[1],
  • о. Петро Саврий (1899, 1900—1902, сотрудник)[1],
  • о. Петро Саврий (1899—1900, адміністратор)[1],
  • о. Михайло Медвецький (1900—1925+, парох)[1],
  • о. Іван Пісецький (1902—1906, сотрудник)[1],
  • о. Михайло Андріїшин (1906—1910, сотрудник)[1],
  • о. Михайло Фіголь (1911—[1914], сотрудник)[1],
  • о. Антін Барицький (1925—1927, адміністратор)[1],
  • о. Василь Мельник (1925—1928, сотрудник)[1],
  • о. Степан Чеховський (1927—[1944])[1],
  • о. Нестор Погорецький (1928—[1933], сотрудник)[1].

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х Bila // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 32—33. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  2. ↑ а б в г д е ж и к л Bila // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 1 : Адміністрація і парохії. — С. 117. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)