|
Хуршидбану Натаван
Хуршидбану (літературний псевдонім Натаван, азерб. خورشیدبانو ناتوان, Xurşidbanu Natəvan; 6 серпня 1832, Шуша — 2 жовтня 1897, там же), відома також як «Хан кизи»[2] (ханська донька) — азербайджанська поетеса, худоджниця та громадська діячка, донька останнього карабахського хана Мехтікулі-хана, онука Ібрагім Халіл-хана. ЖиттєписХуршидбану Натаван народилася в 1832 році в Шуші в родині останнього карабахського хана, генерал-майора Мехті Кулі Хана Карабахського[3], та онуки останнього гянджинського хана Джавад-хана — Бядирджахан-беїм (1802—1863)[4]. Натаван належала до колишньої правлячої сім'ї Карабаського ханства — джеваншірам, які були мусульманами-шиїтами[5].  Про її дитинство та юність відомо мало[6]. Серед її близьких поетами з батькової сторони були тітка Агабаджі і дядько Нава, а з материнської дядько Мусахібі та Халі[7]. Її виростила й виховала інша тітка — Говхар-ханум. Вона ж і пробудила у Натаван любов до музики, поезії та малювання[2]. Натаван отримала якісну домашню освіту, вивчила східні мови, прочитала класичні твори Фірдоусі, Нізамі, Сааді, Хафіза, Навої, Фізулі. Вона подорожувала Дагестаном, була в Тифлісі, у Баку. У 1858 році зустрілася в Баку з Александром Дюма, подарувала йому свої ручні роботи. Дюма-батько ж подарував поетесі шахи з витонченими фігурами[2][8]. Вперше вона вступила в шлюб з кумицьким князем, генерал-майором Хасай-ханом Уцмієвим. В шлюбі народила двох дітей — син Мехті Кулі-хан (1855—1900) і дочка Хан-Біку (1856—1921)[9]. За відомостями Салмана Мумтаза цей шлюб став політичним ходом Кавказького намісника Михайла Воронцова. Вдруге вона пошлюбила жителя Шуші, «простолюдина» Сейіда Гусейна Агамірова[10][9]. Від цього шлюбу народила п'ятеро дітей — троє синів Мир Аббас-ага (1868—1885), Мир Гасан-ага (1870—1903) і Мир Джафар-ага (?-1914?), а також дві дочки Сара-бегум та Хаджар-біку[9]. Хуршидбану Натаван померла у вересні — 8 жовтня 1897 року (рабі ус-сани 1314 року) в Шуші[9]. Похована в Агдамі, на кладовищі «Імарет»[2]. Громадська діяльність На початку 1870-х Натаван належали землі 53 селищ (1 778 дима) Варандинської, Джеванширської, Зангезурської, Кебирлинської і Челябюрдської ділянок Шушинського повіту, а після смерті матері в 1861 році до Натаван відійшли землі ще 9 селищ (186 дима)[9]. У 1872 році Натаван організувала в Шуші й очолювала[11] літературний гурток «Меджлісі-Унс» («Зібрання друзів»)[12], що мав творчі зв'язки з аналогічними гуртками в інших містах Азербайджану[11]. Збереглися цікаві відомості про меджліс, створений у Шуші знавцем класичної східної музики Харратом Кулі (1823—1883). Меджліс цей мав конфесійні завдання, але, нарівні з релігійними піснями, що супроводжують обрядові дії в місяць «мухаррам», тут навчалися мистецтва мугамата. Після завершення траурних уявлень, до яких готувалися кілька місяців, ханенде виконували ті ж мугами вже у світській обстановці — на весіллях й під час інших свят. Натаван була шанована в народі. При ній в Шуші були побудовані палац, мечеть, торгові будинки, театр, будівлі літнього та зимового клубів, реального училища та багато інших будівель[13]. У 1872 році Хуршидбану з метою забезпечення міського населення водою та благоустрою Шуші проводить з джерела Іси в місцевості Сарибаба, що знаходиться на відстані 10 кілометрів від Шуші, водопровідну лінію. На цей проєкт Натаван пожертвувала сто тисяч рублів. Цей водопровід досі відомий як «Хан гизи суну». Творчість  Натаван була добре освічена, знала східні мови, була знайома з творчістю Фірдоусі, Нізамі, Сааді, Хафіза, Фізулі та інших поетів Сходу. Велику роль у розвитку її духовного світу зіграв Мірза Фаталі Ахундов, який поєднав у своїй творчості гуманістичні ідеї попередньої азербайджанської літератури з новими віяннями свого часу, з пошуками шляхів боротьби за народне щастя. Особисте знайомство з Ахундовим сприяло широкому інтересу Натаван до суспільних питань і корисної діяльності. Натаван розпочала свій творчий шлях у 1850-х роках. Написані ранні вірші за підписом «Xurşid» вона втратила, тільки дуже мала частина збереглася до наших часів. З 1870 року взяла псевдонім «Natəvan». За змістом вірші Хуршидбану ділилися на 4 частини: любовні вірші, вірші, присвячені природній красі, рими сучасникам і сумні вірші. Ще при Натаван її вірші передавалися з уст в уста і поширилася у вигляді живопису. Її поезія лірична, в більшості навіяних сумом за рано померлим сином («Я плачу», «Пішов», «Синові моєму» та ін.), в яких, проте, зустрічаються і соціальні мотиви, — головним чином скарги на безправ'я жінок у суспільстві. Основні мотиви поезії Натаван — любов до життя, мрії про щастя, горе матері, яка втратила сина[14]. Повний диван Натаван не зберігся, проте існує її власноруч художньо оформлений альбом з 13 віршами азербайджанською мовою[15]. Автографи Натаван написані каліграфічним змішаним почерком насталік-шикасте[15]. Вона також написала кілька газелей перською мовою[16]. Перший збірник віршів поетеси був виданий Салманом Мумтазом у 1928 році[17], а в 1982 році було видано перший збірник віршів російською[9].[18] Крім віршованої творчості, Натаван також займалася живописом. Вона створювала пейзажі, зображення квітів та зразки декоративно-прикладного мистецтва. Пам'ять
Генеалогія
Примітки
Див. такожПосилання
Література
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
