|
Хребет Королеви Олександри84°0′ пд. ш. 168°0′ сх. д. / 84.000° пд. ш. 168.000° сх. д.
Хребет Королеви Олександри (англ. Queen Alexandra Range) — гірський хребет в Антарктиді, розташований в середній частині гірської системи Трансантарктичних гір, простягся уздовж всієї західної сторони гірського льодовика Бірдмора який є основним проходом між антарктичним Полярним плато та шельфовим льодовиком Росса. ГеографіяХребет являє собою ланцюг куполоподібних вершин, що піднімаються над поверхнею льодовикового щита, які чергуються з вершинами у вигляді конічних піків. Довжина хребта становить близько 160 км і він простягся з півночі — північного сходу на південь — південний захід. Ширина становить близько 65 км. Найвища точка — гора Кіркпатриік (4 528 м).[1] Це найвищий хребет Трансантарктичних гір, та другий за висотою — в Антарктиці, після хребта Сентінел, у горах Елсворт (максимальна висота 4 892 м). На південному сході від хребта, розділений льодовиком Бірдмора, лежить Хребет Королеви Мод, а на північному заході — за льодовиком Лав[en] — Хребет Королеви Єлизавети. Відкриття і дослідженняХребет був відкритий у 1908 році британською антарктичною експедицією (1907-1909) Ернеста Шеклтона і названий на честь англійської королеви Олександри. Хребет має також і інші, альтернативні назви: «Гори Олександри», «Хребет Олександри», «Гори Королеви Олександри».[1] Шеклтон із групою дослідників, а пізніше Британська антарктична експедиція 1910–1913 р. під керівництвом Роберта Скотта, зібрали в цих горах зразки порід, які містили скам'янілості багатоклітинних організмів. Відкриття багатоклітинних форм життя поблизу Південного полюсу були додатковими доказами, які підтверджували наукову гіпотезу опубліковану в 1910 і в 1912 роках про теорію дрейфу континентів. Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
