Храми Черкас
Релігійне життя містаУ довіднику «Все місто Черкаси» Айзенштайна 1911 року вказано, що «Церков у Черкасах — 3 парафіяльних, 2 будинкових, 1 цвинтарна і 1 полкова. Більшість їх збудовано в 1865–1868 роках. Центральною і найбагатшою є Соборно-Миколаївська церква на площі того ж найменування. Крім того, є 1 католицька каплиця і 1 старообрядницька, 2 старообрядницьких монастиря (чоловічий та жіночий)». Відповідно до цього ж довідника, у Черкасах діяли 12 єврейських молитовних будинків і синагога з рабином, що розташовувалася по вулиці Єврейській. Якщо враховувати, що на кінець XIX століття населення Черкас становило 29 093 жителя, серед них 20 008 — православних, 7 044 — юдеїв, 82 католика, 15 мусульман і 1944 розкольника, то всі вони мали свої храми. У радянський час релігійне життя у місті зазнало занепаду. Черкаси стали єдиним обласним центром в усьому колишньому СРСР, де у результаті знищення духовенства і руйнування церков у 1930-х роках, не залишилося жодного храму. З демократизацією громадського життя, наприкінці 1980-х років, пожвавилось і релігійне життя. Оскільки відновлювати в місті не було що, всі черкаські храми є новобудовами. У Черкасах, у дорадянську добу, було також декілька синагог — одна з них була на місці теперішнього палацу спорту «Спартак». Ще одна синагога була розташована на місці, де тепер знаходиться приміщення Драмтеатру — це була синагога Зарицьких. Існує свідчення, що 1903 року у місті було аж 22 синагоги, втім і раніше, і особливо на початку XX століття єврейське населення міста потерпало від погромів. Однак, попри значно меншу кількість євреїв у Черкасах у теперішній час не існує жодної синагоги, а «Об'єднана єврейська громада» діє виключно як громадська організація. У Черкасах також існує принаймні близько 30 церков євангельського/протестантського спрямування. До найбільших належать:
Список діючих храмівПравославне християнство
Іслам
Список зруйнованих храмів
Див. такожПосилання |