Хвиля (операція)

План операцій «Бумеранг» та «Хвиля»

Операція «Хвиля» — комплекс заходів у рамках антитерористичної операції, оголошеної 19 лютого 2014,[1] головна мета якої — повна зачистка Майдану Незалежності та прилеглих територій від протестувальників. Керування операцією та проведення її здійснювало Міністерство внутрішніх справ України.

Особовий склад

Для виконання операції «Хвиля» керівництво МВС України планувало задіяти близько дванадцяти тисяч співробітників міліції (з них дві тисячі — співробітники підрозділу «Беркут») та близько десяти тисяч бійців Внутрішніх військ.

План операції

Операція «Хвиля» включала в себе наступні кроки:

Додаткові заходи

Проведення операцій «Хвиля» та «Бумеранг» мало супроводжуватися наступними додатковими заходами:

  • руйнування барикад протестувальників за допомогою спеціальної техніки;
  • припинення постачання електроенергії та води до місць проведення операцій;
  • блокування мобільного зв'язку;
  • блокування станцій метро «Хрещатик» та «Майдан Незалежності», підвалів та входів до будинків, розташованих біля місць проведення операцій, колекторної мережі;
  • блокування в'їздів до Києва та підходів до місць проведення операцій;
  • перевірка місць проведення операції на наявність вибухівок;
  • припинення трансляції опозиційних телеканалів у період проведення операцій;
  • логістичні заходи (організація пунктів дислокації особового складу й техніки, задіяного в операціях, місць утримання та засобів перевезення затриманих учасників протесту та спеціального транспорту для вивезення сміття з місць проведення операцій);
  • залучення нарядів ДСНС;
  • документування процесу проведення операцій.

Проблеми

Фактори, які ускладнювали проведення операції «Хвиля»:

  • недостатня кількість спеціальних засобів (світлошумових гранат) на озброєнні підрозділів МВС України;
  • недостатня кількість вогнестійких костюмів;
  • нестача транспортних засобів для перевезення затриманих учасників протесту — у розпорядженні МВС України знаходилося менше половини їх необхідної кількості;
  • проблеми, пов'язані з місцем утримання протестувальників;
  • відсутність єдиного командування силами, задіяними в операції (міліцією та Внутрішніми військами);
  • проблеми, пов'язані з місцем дислокації оперативного штабу;
  • відсутність єдиної системи зв'язку;
  • проблеми, пов'язані з блокуванням місць проведення операції.

Проблему нестачі світлошумових гранат вдалося вирішити шляхом закупівлі їх необхідної кількості у Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації.

Результат

Подальше проведення операції було припинено Постановою Верховної Ради України «Про засудження застосування насильства, що призвело до загибелі людей», прийнятою на екстреному засіданні парламенту 20 лютого 2014.[2]

Критика

Російський спеціаліст, запрошений Адміністрацією Президента на нараду, закликав не здійснювати операції «Хвиля» та «Бумеранг» у запропонованому вигляді, оскільки, на його думку, це може призвести до великих втрат як з боку протестувальників, так і з боку правоохоронних органів. При цьому фахівець звинуватив розробників даних спецоперацій у некомпетентності.[3]

Наслідки

Під час подій на Майдані 18—20 лютого 2014 загинуло 73 протестувальники та 11 представників правоохоронних органів; пожежею знищено Будинок профспілок.[4]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Початок масових убивств на Майдані: 18-20 лютого 2014 року — УНІАН. Архів оригіналу за 23 листопада 2017. Процитовано 9 лютого 2017.
  2. ↑ ПОСТАНОВА Верховної Ради України «Про засудження застосування насильства, що призвело до загибелі людей» від 20 лютого 2014 (укр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2016. Процитовано 9 лютого 2017.
  3. ↑ Для зачистки Майдану СБУ та МВС розробили дві спецоперації «Хвиля» і «Бумеранг» - Москаль. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 9 лютого 2017.
  4. ↑ Початок масових убивств на Майдані: 18-20 лютого 2014 року — УНІАН (укр.). Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 9 лютого 2017.

Посилання

У Вікіджерелах є