|
Ханга Олена Абдулаївна
Олена Абдулаївна Ханга (нар. 1 травня 1962, Москва) — російська журналістка, теле — і радіоведуча. Найбільш відома як автор і ведуча популярних телешоу «Про це» і «Принцип доміно». БіографіяОлена Ханга народилася в Москві 1 травня 1962 року. Батько Абдула Кассім Ханга (1932—1969), син імама,[3] був прем'єр-міністром Занзібару (1964), репресований після державного перевороту і загинув у в'язниці. Мати Лія Оліверовна Голден (1934—2010) народилася в Ташкенті у родині афроамериканця Олівера Голдена (1892—1940) (був фахівцем з хлопкознавства, його батько Хіллард Голден був рабом, потім став багатим землевласником в Міссісіпі, його дружина Кетрін Голден була наполовину індіанка) і Берти Бялик (польської єврейки за походженням, її батько Ісаак Бялик викладав в єврейській школі, працював на одній з нью-йоркських фабрик з пошиття верхнього одягу, коли жив у Варшаві — був рабином, родич Хаїма Нахмана Бялика[4][5]), вони емігрували в СРСР з США в 1931 році. Мати, Лія Голден, у юності займалася тенісом, виступала за збірну Узбекистану, закінчила музичну школу. Поступила в університет, закінчила історичний факультет МДУ, захистила кандидатську дисертацію, учений-історик, професор Чиказького університету[3][5][6]. Вона товаришувала з донькою Сталіна Світлани Аллілуєвої, з нею в гуртожитку МДУ жили Михайло Горбачов і Раїса Горбачова, потім була єдиною чорношкірої співробітницею в Інституті імені Патріса Лумумби, її наставниками були Пол Робсон і доктор Уїльям Дюбуа, директором інституту був син Андрія Громико Анатолій Громико[7]. У радянському паспорті у матері стояла національність — негритянка. Олена Ханга теж займалася тенісом, грала за ЦСКА, її тренером була Ганна Володимирівна Дмитрієва.[5] У 1984 році Олена закінчила факультет журналістики МДУ[8], після чого стажувалася в Гарвардському та Нью-Йоркському університетах[9]. Після МДУ працювала кореспондентом в газеті «Московські новини»[10]. Як журналіст була на зустрічі М. Горбачова і Р. Рейгана у Вашингтоні[7]. у 1987 році Хангу з обміну запросили в Бостон, де три місяці вона стажувалася в газеті «Christian Science Monitor»[11]. Потім повернулася в Москву, після чого в 1989 році виїхала в США на запрошення Фонду Рокфеллера[12]. У 1997 році повернулася в Росію. Має крім російського також американське громадянство, що дозволило їй обвінчатися в Нью-Йорку. Член громадської ради Російського єврейського конгресу[13]. Робота на телебаченні і радіоУ 1980-ті роки грала за «Збірну світу» в КВН[14]. Після стажування в Америці в 1987 році була запрошена Олександром Любимовим, Дмитром Захаровим і Владиславом Лістьєвим в програму «Взгляд», де періодично з'являлася в кадрі[15]. Працюючи в США, взяла інтерв'ю у короля футболу Пеле[16]. З 1993 року стала працювати на телеканалі НТВ: робила спортивні репортажі[5]. З вересня 1997 по вересень 2000 року за ініціативою головного продюсера НТВ Леоніда Парфьонова була ведучою програми «Про це» — першого на російському ТБ ток-шоу на сексуальну тематику[17][18]. У 1998 році Олена Ханга стала співведучою Леоніда Парфьонова у пробному пілотний випуск телегри «Росіяни у форту Байяр» з російськими учасниками[17]. Пілотний випуск з трьох ігор пройшов успішно. У вересні 2000 року була в числі журналістів телеканалу НТВ, що висвітлювали літню Олімпіаду в австралійському Сіднеї[19][20][21]. У квітні 2001 року на деякий час покинула НТВ[22][23][24], виступала зі своїми статтями на сторінках газети «Московські новини»[25] і випускала в Нью-Йорку програму «Великий Вавилон» на NTV-International. Але вже в листопаді того ж року повернулася на телеканал НТВ[26]. З грудня 2001 по квітень 2006 року була співведучою денного ток-шоу «Принцип доміно» на НТВ, спочатку — в парі з Оленою Іщеєвою[27], з 2004 року — з Оленою Старостиною[28], з 2005 року — з Даною Борисовою. З лютого 2004 року поєднувала посаду ведучої і керівника цієї програми, змінивши на цій позиції Івана Усачова[29]. Остання постійна програма з її участю на НТВ була закрита в травні 2006 року[30][31]. При цьому сама Ханга в інтерв'ю Наталії Синдєєвій на «Дощі» у листопаді 2018 року заявила, що офіційно звільнилася з НТВ тільки 10 жовтня 2018 року (в день 25-річчя телекомпанії), а до цієї дати продовжувала перебувати на каналі «у відпустці»[32]. У 2004 році — ведуча концерту «Заборонені пісні» на НТВ (спільно з Володимиром Соловйовим)[33]. Викладає у Вищій національній Школі телебачення. З осені 2009 року працювала на російському англомовному каналі Russia Today. Спочатку — в щотижневому ток-шоу «crosstalk»[34][35], з 18 травня 2013 року по 23 січня 2015 року — в розмовній програмі «Точка відліку» (спільно з Олександром Гурновим). З серпня 2010 по січень 2016 року — ведуча програм на радіостанції «Комсомольська правда»: «Жіночий клуб» (2010—2016), «Національне питання» (2010—2011), «З пультом по життю» (2011—2012), «В гостях у Олени Ханги» (2012—2014), «Особливий випадок» (2014—2015)[36]. З 2011 по 2014 рік вела передачу «З пультом по життю» на «КП-ТВ»[37]. У 2019 році стала ведучою передачі «Своя правда», яка виходить з 2 вересня на естонському каналі ETV+[38][39]. Особисте життя
Фільмографія
Письменницька діяльністьУ 2001 році опублікувала книгу «Про все»[43][44] ISBN 5-264-00558-3 / ISBN 978-5-264-00558-9 / ISBN 5-264-00558-3, присвячену значною мірою з'ясуванню своїх родових і етнокультурних коренів. У 2007 році разом з Олегом Вакуловським опублікувала детектив «Третє пророцтво»[45][46]. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
