ФітотоксикантиФітотоксиканти (дав.-гр. phyton — «рослина» + toxicon — «отрута») — клас хімічних і природних речовин в рецептурованій формі, основним прикладним призначенням яких є ураження або знищення різних видів рослинності[1][2]. Фітотоксиканти широко використовувала американська армія під час війни у В'єтнамі для тотального знищення джунглів у районах стратегічно важливих об'єктів і шляхів сполучення[2]. Крім цього, деякі види фітотоксикантів знайшли застосування в сільському господарстві для боротьби з бур'янами, видалення листя з метою прискорення дозрівання плодових культур і для дефоліації бавовнику перед збором бавовни[2][3]. Загальний опис і класифікаціяБагато фітотоксикантів мають високу стійкість і можуть, накопичуючись, зберігатися в ґрунті протягом значного терміну; окремі фітотоксиканти виявляють токсичні властивості стосовно тварин і людини[1][2]. За цільовим призначенням і характером дії на рослинність фітотоксиканти поділяють на[1][2][3]:
За ознаками дії на рослинний світ фітотоксиканти поділяють на контактні і системні. За вражальними можливостями розрізняють[1]:
ЗастосуванняОсновним способом застосування є розпорошення фітотоксикантів за допомогою штатної авіатехніки, однак можливе й використання наземного розпилювального обладнання[1][2]. У збройних силах США перебувало на постачанні близько 50 видів різних фітотоксикантів, основним призначенням яких було забезпечення повсякденних потреб військових частин, наприклад: знищення небажаної рослинності на базах, навчальних полігонах, складах, арсеналах, стрільбищах тощо.[1] Крім цього, фітотоксиканти застосовували з метою забезпечення бойових дій своїх військ для підриву продуктової бази противника, дефоліації лісів з метою демаскування його сил, баз і комунікацій тощо.[1] Вперше масштабно фітотоксичні сполуки в бойових цілях використали американці в 1961—1967 роках на території Південного В'єтнаму[1]. У ті часи як табельні фітотоксиканти на озброєнні американських військ перебували три основних види рецептур, відомі під умовними назвами «помаранчевої», «білої» та «синьої»[3]. Всі ці сполуки активно застосовували для знищення сільськогосподарських посівів і рослинної маси уздовж доріг, каналів, ліній електропередач тощо, що значно полегшувало для американської авіації завдання ведення повітряної розвідки, аерофотознімання і вражання в'єтнамських об'єктів[3]. Однак унаслідок невибіркового застосування цих речовин уражено до половини посівних площ і лісових масивів, що серйозним чином позначилося на здоров'ї місцевого населення і порушило екологічний баланс регіону[4]. Нині триває вдосконалення наявних і пошук нових рецептур фітотоксикантів і технічних способів їх застосування[3]. Див. такожПримітки
Посилання
|