Ласло народився в Будапешті 30 квітня 1869 року під ім'ям Фюлеп Лауб. Старший син Адольфа та Йоганни Лауб — кравця та швачки єврейського походження[13]. Фюлеп та його молодший брат Марці змінили своє прізвище на Ласло в 1891 році.
У ранньому віці був підмайстром фотографа, вивчав мистецтво, зрештою здобувши місце в Національній академії мистецтв, де його навчали Берталан Секей та Карой Лотц. Згодом навчався у Мюнхені та Парижі. За портрет папи Лева XIII отримав Велику золоту медаль на Всесвітній виставці в Парижі 1900 року. 1903 року переїхав із Будапешта до Відня. 1907 року переїхав до Англії і прожив у Лондоні решту життя, хоча багато подорожував по світу, виконуючи портретні замовлення[14].
Особисте життя
Портрет Люсі де Ласло, написаний Філіпом де Ласло, 1916Філіп де Ласло. Джон де Ласло та акваріум золотої рибки, до липня 1918Автопортрет із сім'єю, 1918
1900 року Ласло одружився із Люсі Мадлен Гіннесс, яка походила з бічної лінії роду Гіннессів. Вони вперше познайомилися у Мюнхені в 1892 році, але протягом кількох років їм було заборонено зустрічатися. Подружжя мало 6 дітей та 17 онуків[15].
Перехід до християнства
Маючи єврейське походження і, відповідно, будучи юдеєм, Ласло почав цікавитися католицизмом у молодому віці, ймовірно, через приятельство із баварським подружжям Валентін[16]. Він прийняв католицьку віру в 1894 році. Британський біограф Дафф Гарт-Дейвіс у книжці «Філіп де Ласло: його життя та творчість» (2010) пише: «він ніколи регулярно не молився, але читав Біблію і твердо вірив у Бога та християнську історію»[17]. Його віра зміцніла внаслідок візиту до Ватикану в 1900 році, де він писав портрет папи Лева XIII[18]. Ласло перейшов до англіканства у зв'язку із шлюбом, і його діти також були протестантами[19]. Під час лекції у Fisher Society в 1934 році він сказав: «Я вважаю, що поклоніння природі є релігійним обов'язком. Я бачу в природі найповніше одкровення Божественності, і я вірю в те, що лише приймаючи це одкровення та прагнучи реалізувати його в усій його досконалості, я можу довести, що моє поклоніння щире»[20].
Пізні роки
Автопортрет, 1911
Покровителі Ласло нагородили його кількома нагородами. 1909 року король Великої Британії Едуард VII нагородив художника Королівським Вікторіанським орденом. 1912 року імператор Франц Йосиф I надав йому дворянський титул, і його прізвище тепер стало «Ласло де Ломбос», хоча надалі художник використовував форму «де Ласло»[21].
Попри наявність британського громадянства (з 1914), шлюб та п'ятьох синів із британським громадянством, Філіп де Ласло був інтернований на 12 місяців у 1917—1918 роках у ході Першої світової війни, оскільки мав контакти із тодішнім ворогом Великої Британії (писав листи до родичів в Австрії). Звільнений за станом здоров'я, а в червні 1919 року був реабілітований[22].
Де Ласло страждав від серцевих захворювань протягом останніх років життя. У жовтні 1937 року в нього стався інфаркт, і він помер за місяць, 22 листопада 1937 року, у своєму будинку Гайм-гауз в районі Гампстед у Лондоні[24].
1939 року англійський історик та новеліст Оуен Руттер опублікував книжку «Портрет художника. Авторизоване життя Філіпа де Ласло» (англ.Portrait of a Painter. The Authorized Life of Philip de László), написану разом із де Ласло[25].
.jpg)
_%E2%80%93_National_Portrait_Gallery_FXD.jpg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.png)
_%E2%80%93_Hungarian_National_Museum.jpg)
_-_Queen_Elizabeth_The_Queen_Mother_(1900-2002),_when_Duchess_of_York_-_RCIN_409257_-_Royal_Collection.jpg)
.jpg)
_-_Portrait_of_Pope_Pius_XI_(1857%E2%80%931939)_-_JL_501_-_Bodleian_Libraries.jpg)
