Філіпп ван Леу
Філіпп ван Леу (фр. Philippe Van Leeuw; нар. ? 1954, Брюссель, Бельгія) — бельгійський кінооператор, кінорежисер та сценарист. ЖиттєписФіліпп ван Леу навчався операторській майстерності у Вищому Національному інституті виконавських мистецтв і техніки мовлення (INSAS) в Брюсселі, а потім до 1983 року в Американському інституті кіномистецтва в Лос-Анджелесі. Повернувшись до Бельгії, він працював оператором рекламних роликів для установ та комерційних компаній. Згодом Ван Леу познайомився з Бруно Дюмоном, з якими надалі працював регулярно, дебютувавши в ігровому кіно оператором фільму «Життя Ісуса» (1997). У 2008 році Філіпп ван Леу зняв як режисер свій перший художній фільм «День, коли Бог нас покинув». Стрічка, яка розповідає історію молодої жінки Тутсі під час геноциду в Руанді в 1994 році, отримала нагороду для молодих режисерів на Міжнародному кінофестивалі в Сан-Себастьяні 2009 року та Гран-прі Міжнародного кінофестивалю у Братиславі. У 2014 році Філіпп ван Леу був членом журі «Золотої камери» на 67-му Каннському міжнародному кінофестивалі, очолюваного Ніколь Гарсія.[2] Другий повнометражний фільм Філіппа ван Леу «У Сирії» (2017), що оповідає про життя сирійської родини під час громадянської війни в Сирії, був представлений у програмі секції «Панорама» та отримав Приз глядачів.[3][4] У 2018 році фільм був висунутий у 6-ти номінаціях на здобуття бельгійської національної кінопремії «Магрітт», у тому числі як найкращий фільм, найкращу режисерську роботу (перемога) та найкращий сценарій (перемога).[5][6][7] Фільмографія
Лише повнометражні та телефільми
Визнання
Примітки
Посилання
|