Фур (мова)

Фур
Поширення мови фур в Судані.
Поширена в	Судан, Чад
Регіон	Північна Африка
Носії	744000 (Судан, 2004 р.), 1800 (Чад)[1]
Писемність	латиниця
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3	fvr

Фур  (самоназва bèle fòòr або fòòraŋ bèle, араб. فوراوي, вимова Fûrâwî), іноді лінгвісти називають її конджара за назвою колишнього правлячого клану — мова народності фор. Належить до ніло-сахарської макросімʼї. Поширена в Судані (штати Західний Дарфур, Південний Дарфур і Північний Дарфур) та Чаді (регіон Сіла). В Судані існує література[1].

Писемність

Мова фур користується латинською абеткою. Також іде розробка арабського письма.

Латинське письмо[2]

A a A̱ a̱ B b D d E e G g H h I i Ɨ ɨ J j K k L l M m N n /a/ /ə/ /b/ /d/ /ɛ/ /g/ /h/ /ɪ/ /i/ /ɟ/ /k/ /l/ /m/ /n/ Ny ny Ŋ ŋ O o P p R r S s T t U u Ʉ ʉ W w Y y Z z /ɲ/ /ŋ/ /ɔ/ /p/ /r/ /s/ /t/ /ʊ/ /u/ /w/ /j/ /z/

• Тони передаються шляхом простановки над буквами для голосних діакритичних знаків: акут (ˊ) — високий тон; циркумфлекс (ˆ) — спадаючий; гачек (ˇ) — зростаючий. Низький тон позначається написанням букв для голосних без перерахованих діакритичних знаків.
• Довгі голосні позначаються подвоєнням букв для голосних.

Арабське письмо

В часи султанату Дарфур всі офіційні записи велися арабською мовою. Але іноді траплялись заголовки та географічні назви, записані мовою фур арабським письмом[3]. Також у роботі Єрнудда (Jernudd) є відомості про те, що в деяких випадках мова фур могла записуватись арабським письмом для приховування написаного від арабомовних[4].

Розробкою арабського письма для мови фур займається Ісламська організація з питань освіти, науки і культури (إيسيسکٯ‎/ISESCO)[5].

Примітки

1. Ethnologue
2. Constance Kutsch Lojenga, Christine Waag. «The sounds and tones of Fur». Occasional papers in the study of Sudanese languages. No. 9. Ст. 24 (азбука); 4 (МФА для приголосних); 11 (МФА для голосних).
3. R. S. OʼFahey, M. I. Abu Salim. «Land in Dār Fūr: charters and related documents from the Dār Fūr Sultanate». Ст. 22.
4. Andrew James McGregor. «The stone monuments and antiquities of the Jebel Marra region, Darfur, Sudan c. 1000—1750 AD». Ст. 137.
5. Islamic Educational, Scientific and Cultural Organization (ISESCO). Executive Council / 36th Session. Baku – Republic of Azerbaijan. 1-12 Safar 1437 A.H. / 23-24 November 2015. Document on Item 3.1 of the Agenda: (Three-Year Action Plan and Budget for 2016-2018). Ст. 144.

Зображення