Фрідріх V Пфальцький

Фрідріх V Пфальцький
нім. Friedrich V. von der Pfalz
Народився26 серпня 1596(1596-08-26)[4][3]
Deinschwangd, Курпфальц[5]
Помер29 листопада 1632(1632-11-29)[1][2][…] (36 років)
Майнц, Майнцське архієпископство, Священна Римська імперія[6]
·чума
Похованняневідомо
Країна Курпфальц
Діяльністьаристократ, політик, воєначальник, Курфюрст
ГалузьДержавне управління[d][4], політика[4] і військова справа[4]
Знання мовнімецька[4] і латина[4]
Титулпфальцграф
ПосадаCount Palatine of the Rhined і Король Богемії (титул)
Конфесіяпротестантизм
РідВіттельсбахи
БатькоФрідріх IV (курфюрст Пфальцу)[7][5]
МатиЛуїза Юліана Оранська[7]
РодичіГеорг-Вільгельм, Луїза Генрієтта Оранська, Фредерік Гендрік Оранський, Георг II і Софія Доротея Ганноверська
Брати, сестриLouis Philip, Count Palatine of Simmern-Kaiserslauternd, Єлизавета-Шарлотта Пфальцська і Louise Juliana of the Palatinated
У шлюбі зЄлизавета Стюарт[7][5]
ДітиHenry Frederick, Hereditary Prince of the Palatinated[5], Карл I Людвіг (курфюрст Пфальцу)[7][5], Elisabeth of the Palatinated, Рупрехт Пфальцський[7][5], Maurice of the Palatinated[8][5], Louise Hollandine of the Palatinated, Edward, Count Palatine of Simmernd[5], Henriette Marie of the Palatinated[5], Софія Ганноверська[7], Philip Frederick of the Palatinated[8][5], Gustavus Adolphus of the Palatinated, Charlotte of the Palatinated і Ludwig von der Pfalzd[8]
Нагороди
орден Підв'язки
Сайтdeutsche-biographie.de/gnd118693522.html#ndbcontent

Фрідріх V (16 серпня 1596 — 29 листопада 1632) — курфюрст Пфальцу і король Богемії.

Життєпис

Син і спадкоємець Фрідріха IV, курфюрста Пфальцького та Луїзи Юліани Оранської. Луїза Юліана була дочкою Вільгельма Оранського і Шарлоти Монпансьє де Бурбон.

Фрідріх V успадкував курфюрство Пфальц у 1610. 1618 року почалося чеське повстання проти імператора Фердинанда II, яке переросло в Тридцятилітню війну. Повстанці запропонували Фрідріху корону Чехії, як лідеру Євангельської унії, заснованої його батьком для захисту протестантизму в Священній Римській імперії.

Фрідріх прийняв пропозицію й був коронований на короля Богемії в Соборі св. Віта в Празі 4 листопада 1619 р. Проте програв у битві на Білій Горі 8 листопада 1620 року. Після цього імперські війська вторглися до Пфальцу. Імперським едиктом він був позбавлений володінь і титулів. До кінця життя він з сім'єю перебував на вигнанні.

Сім'я

Дружина — Єлизавета Стюарт, дочка Якова I Англійського, і Анни Данської

Діти:

Примітки

  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б N. Geoffrey Parker Encyclopædia Britannica
  3. а б в RKDartists
  4. а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  5. а б в г д е ж и к л Catalog of the German National Library
  6. Deutsche Nationalbibliothek Record #118693522 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  7. а б в г д е Kindred Britain
  8. а б в Lundy D. R. The Peerage

Посилання

Джерела