Фрідріх Лутц
Фрідріх Август Лутц (нім. Friedrich August Lutz, 29 грудня 1901, м. Саррбур — 4 жовтня 1975, м. Цюрих, Швейцарія) — німецький економіст, що розробив гіпотезу очікування. ЖиттяУ 1920 році Луц закінчив школу в Штутгарті. Він вивчав економіку в Гайдельберзькому університеті Рупрехта-Карла та Берлінському університеті імені Гумбольдтів (в останньому він зустрів економіста Вальтера Ойкена). Продовжив навчання в університеті Тюбінгена в 1925 році. Перша робота Лутца була підготовлена для Асоціації німецьких інженерних інститутів (нім. Verein deutscher Maschinenbau-Anstalten (VdMA) у Берліні. Потім у 1929 році він обіймав посаду помічника Вальтера Ойкена в університеті Альберта Людвіга і жив у Фрайбурзі. У 1934—1935 роках він отримав стипендію Фонду Рокфеллера в Англії, після чого повернувся до Німеччини, щоб знову працювати на Ойкена. Однак Лутц не зміг продовжити свою академічну роботу, тому що його ліберальні ідеї не підтримувались нацистським режимом. У березні 1937 року він одружився з Вірою Сміт, також економісткою, і вони вирушили до США. Після того, як стипендія закінчилася, пара залишилася в Сполучених Штатах, і восени 1938 року Лутц пішов працювати інструктором в Принстонському університеті. Під час Другої світової війни Лутц працював в Принстоні і його підвищили до звання професора. Дружина працювала економістом в Міжнародному фінансовому відділі Принстонського університету, а потім у Лізі Націй, також розташованій в Принстоні, Нью-Джерсі. У той час він опублікував працю, в якій виклав свою гіпотезу очікування. За 1951—1952 навчальний рік Лутц був запрошеним професором у Фрайбурзі, після чого залишив Принстон, а в 1953 році став професором в Цюрихському університеті. У 1962—1963 навчальному році він був запрошеним професором у Єльському університеті, але повернувся до Цюриха, де викладав до виходу на пенсію в 1972 році. Помер у Цюриху через три роки. Фрідріх Лутц і Віра Сміт були давніми членами Мон Пелерен. З 1964 по 1967 рр. Лутц був президентом товариства. Теорії та роботаСпівпрацюючи з Ойкеном, Лутц перебував у оточенні ордоліберальної Фрайбурзької школи економіки й права, де Ойкен, Ганс Гросман-Доерт і Франц Бьом відмовились від традиційного німецького історичного та описового підходу і почали працювати над базовими теоретичними питаннями ринкової економіки, які дають їй змогу бути конкурентоспроможною. Після виходу Freiburg Лутц продовжував роботу в цьому ж ключі у Принстоні. Наслідуючи роботу Ірвінга Фішера про проценти, Лутц видав свою важливу статтю «Структура процентних ставок» в 1940 році, в якій він описав гіпотезу очікування. Він розробив цю концепцію через три роки у своїй роботі «Теорія інтересів професора Хаєка». Ще до переїзду до Цюріхського університету завдяки дружині Лутц зацікавився проблемами міжнародної валютної політики, а в 1950 році він і його дружина співпрацювали над книгою «Монетарна і валютна політика в Італії». У 1962 році він підсумував свою роботу з цих питань в невеликій книзі «Проблеми міжнародної економічної рівноваги», а потім у другій «Проблеми міжнародної ліквідності й множинного валютного стандарту», наступного року. У них він виклав свої аргументи, розуміючи, що це рішення було і буде неприйнятним для міжнародних банківських будинків. Економіст вважав, що найбільш ефективним і економічним методом протидії інфляції та девальвації будуть цілком гнучкі курси обміну валют. Будучи добре обізнаним з проблемами включення золота в обмін, він попередив, що таке включення має поєднуватися з золотою ліквідністю. Фрідріх та його дружина також співпрацювали над «Теорією інвестицій фірми» (1951) серед інших публікацій. Вибрані роботи
Примітки
Посилання
|