|
Федір Гербут
Федір Гербут (русин. Федор Гербут[2], серб. Федор Хербут; 2 травня 1932, Вербас — 25 вересня 2023[3]) — сербський фізик-теоретик, відомий досягненнями у квантовій механіці та квантовій теорії інформації. Жив і працював у Белграді[4]. ЖиттєписЗа походженням русин, народився в Руському Керестурі (Воєводина, Сербія), де закінчив чотирирічну початкову школу русинською мовою. Продовжив освіту в Новому Саді у восьмирічній середній школі, яку закінчив 1951 року. Вивчав фізику на природничо-математичному факультеті[sr] Белградського університету, який закінчив 1957 року. Після закінчення навчання три роки працював молодшим науковим співробітником в Інституті «Борис Кідрич» у Винчі[en] (нині Інститут ядерних наук у «Винча»). 1960 році, як стипендіат Інституту «Борис Кідрич», вступив до аспірантури Бірмінгемського університету в Англії на кафедру теоретичної фізики в класі професора Рудольфа Ернста Пайєрлса. 1964 року здобув докторський ступінь з відзнакою. Останні два роки докторантури також працював у інституті. 1965 року отримав звання наукового співробітника, а 1974 року — старшого наукового співробітника. 1976 року залишив інститут, продовживши дослідницьку роботу доцентом на природничо-математичному факультеті в Белграді. Через два роки став доцентом[уточнити], а 1984 року — професором. Від 1988 року — член-кореспондент і президент Комітету фізики Сербської академії наук і мистецтв. 1997 року вийшов на пенсію. Продовжив діяльність у САНМ, а 2003 року отримав статус постійного члена академії[5]. ДослідженняДослідницьку роботу Федора Гербута можна поділити на три напрямки:[5]
Примітки
Посилання |
||||||||||||||||
