Федір Євлашовський

Федір Євлашовський
Народився7 лютого 1546(1546-02-07)
Ляховичі
Помер1616(1616)
ПідданствоРіч Посполита
Діяльністьписьменник
Галузьмемуарна літератураd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, політична діяльність[1] Редагувати інформацію у Вікіданих і justice and judicial activitiesd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовруська Редагувати інформацію у Вікіданих і білоруська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Суспільний станшляхтич[d][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаQ106203878?[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих і Q102416875?[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяпротестантизм
РідQ63531725? Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоМихайло Євлашовський
У шлюбі зQ124244342?[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиQ24650308? Редагувати інформацію у Вікіданих

Федір Євлашовський (7 лютого 1546 —1616) — письменник-мемуарист, правник, державний діяч часів Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

Життєпис

Походив з дрібної шляхти. народився у місті Ляховичі у 1546 році. Самостійно здобув освіту. особливо знався на правництві, діловодстві, математиці. У 1564 році під час Лівонської війни брав участь у битві на річці Уле, після якої залишив військову службу, переконавшись у безглуздості воєн. Згодом став прихильником протестантизму, отримав протекцію від магнатів Миколая Радзивілла-Сирітки, Яна Ходкевича, Костянтина Острозького. Останні доручали йому вести важливі судові справи.

У 1569 році брав участь у Люблінському сеймі, де підтримував створення Речі Посполитої. Згодом служив при канцелярії Сигізмунда II Августа. У 1572 році переходить на службу до Радзивілла-Сирітки. У 1576 році у Торуні зустрічається з королем Стефанем Баторієм, якого знання Євлашовського вразили. У 1579 році обирається послом від Новогрудського повіту на Варшавський вальний сейм.

Разом з А. Тризною йому було доручено взяти участь у виробленні тексту «Трибуналу» — статуту вищого апеляційного суду Великого князівства Литовського. У 1584 році на посаді судового обвинувача брав участь у сесіях Волковиського, Мінського, Новогрудського і Слонімського повітів. У 1592 році отримує посаду підсудка Новогрудовського земського суду, на якій перебував до 1613 року.

Мемуари

Є автором «Щоденника» староукраїнською мовою. Подається опис життя шляхти Великого князівства Литовського. У хронологічній послідовності розповів про пережите, намалював яскраві образи своїх сучасників.

Примітки

  1. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Radaman A. Samorząd sejmikowy w powiatach województwa nowogródzkiego Wielkiego Księstwa Litewskiego w latach 1565–1632 // Praktyka życia publicznego w Rzeczypospolitej Obojga Narodów w XVI―XVIII wieku: materiały XVIII konferencji Komisji Lituanistycznej przy Komitecie Nauk Historycznych PAN w dniach 22―23 września 2009 roku / за ред. U. Augustyniak, A. B. Zakrzewski — Warszawa: Neriton, 2010. — С. 80–81. — 197 с. — ISBN 978-83-7543-141-4
  3. ↑ Радаман А. Патранальна-кліентальныя адносіны ў Новагародскім павеце і іх уплыў на палітыку і дзейнасць органаў шляхецкага самакіравання ў другой палове XVI – пачатку XVII ст. // Магнацкі двор і сацыяльнае ўзаемадзеянне (XV–XVIII стст.) / за ред. А. М. Янушкевіч — Мінск: 2014. — С. 272. — 442 с. — ISBN 978-985-7085-26-2
  4. ↑ а б Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2020. — С. 247. — ISBN 978-83-65880-89-5

Джерела

  • Старажытная беларуская літаратура (XII—XVII стст.) / Уклад, прадм., камент. І. Саверчанкі — Мінск: Кнігазбор, 2007. — («Беларускі кнігазбор»)— С. 334—349;
  • Енциклопедія українознавства. Т. 2. — Львів, 1993