Федосєєв Петро Миколайович
Петро Миколайович Федосєєв (22 серпня 1908, село Старинське Сергацького повіту Нижньогородської губернії, тепер Пільнинського району Нижньогородської області, Росія — 18 жовтня 1990, місто Москва) — радянський партійний ідеолог, філософ, академік, віцепрезидент АН СРСР, директор Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС. Член ЦК КПРС у 1961—1989 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Доктор філософських наук (1941), професор (1941). Член-кореспондент Академії наук СРСР по відділенню історії і філософії (4.12.1946). Академік Академії наук СРСР по відділенню економічних, філософських і правових наук (16.06.1960). Почесний член Академії наук Угорщини, член Академії наук Болгарії, член Академії наук Німецької Демократичної Республіки, член Академії наук Чехословаччини. Голова Правління Товариства радянсько-угорської дружби (з 1958 року). Герой Соціалістичної Праці (21.08.1978). ЖиттєписНародився в селянській родині. У 1930 році закінчив суспільно-економічне відділення педагогічного факультету Нижньогородського педагогічного інституту. У 1930—1933 роках — викладач філософії Нижньогородського (Горьковського) медичного інституту. У 1933—1936 роках — аспірант Московського історико-філософського інституту. У 1936—1941 роках — науковий співробітник, вчений секретар, заступник директора Інституту філософії Академії наук СРСР. З 1941 року — в апараті ЦК ВКП(б). З 1942 по 17 вересня 1947 року — 1-й заступник начальника Управління пропаганди і агітації при ЦК ВКП(б). Одночасно у 1945 — 20 липня 1949 року — головний редактор журналу «Большевик». У 1950—1954 роках — інспектор ЦК ВКП(б) (КПРС), одночасно завідувач кафедри діалектичного матеріалізму Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б) (КПРС). У 1954—1955 роках — головний редактор журналу «Партийная жизнь». У 1955—1962 роках — директор Інституту філософії Академії наук СРСР. У 1958—1962 роках — академік-секретар відділення економічних, філософських і правових наук Академії наук СРСР. З 29 червня 1962 по 17 травня 1967 року — віцепрезидент Академії наук СРСР. У 1962—1965 роках — академік-секретар відділення філософії Академії наук СРСР. У 1967—1973 роках — директор Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС. З 28 травня 1971 по 27 вересня 1988 року — віцепрезидент Академії наук СРСР. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 серпня 1978 року за великі заслуги в розвитку суспільних наук, активну громадсько-політичну діяльність і в зв'язку з сімдесятиріччя з дня народження Федосєєву Петру Миколайовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот». З 1988 року — радник президії Академії наук СРСР. Проживав у Москві. Помер 18 жовтня 1990 року. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі. Наукові праціАвтор низки наукових праць з проблем історичного матеріалізму, наукового комунізму, наукового атеїзму, критики буржуазної філософії і соціології.
Нагороди і звання
Примітки
Джерела
|