Федоренко Микола Трохимович

Микола Трохимович Федоренко
рос. Валериан Александрович Зорин
Народився9 листопада 1912(1912-11-09)
П'ятигорськ
Помер2 жовтня 2000(2000-10-02) (87 років)
Велінград
ГромадянствоСРСР СРСР
Діяльністьфілолог, орієнталіст, державний діяч, громадський діяч, викладач університету, дипломат
Відомий завдякиДипломат
Alma materМосковський інститут сходознавства
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d]
ВчителіАлексєєв Василь Михайлович
Знання мовросійська
ЗакладМіністерство закордонних справ СРСР
ЧленствоАкадемія наук СРСР
ПосадаПостійний представник СРСР при ООН
Термін1963-1968
ПопередникСоболєв Аркадій Олександрович
НаступникТрояновський Олег Олександрович
ПартіяКПРС
Нагороди
Орден Леніна Орден Леніна Орден Жовтневої Революції
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Дружби народів Орден «Знак Пошани»

Микола Трохимович Федоренко (9 листопада 1912, П'ятигорськ — 2 жовтня 2000, Велінград, Болгарія) — радянський філолог-сходознавець, державний і громадський діяч, доктор філологічних наук (1943), професор (1953), член-кореспондент АН СРСР по Відділенню літератури і мови (китайська філологія) (з 20.06.1958). Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1966—1971 роках.

Життєпис

У 1937 році закінчив китайське відділення Московського інституту сходознавства. У 1939 році аспірантуру Московського інституту сходознавства. Учень Василя Алексєєва.

З 1939 року працював у Народному комісаріаті закордонних справ СРСР.

Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1946—1948 роках — радник Посольства СРСР в Китаї.

У 1948—1949 роках — завідувач I-го Далекосхідного відділу МЗС СРСР.

У 1950—1952 роках — радник Посольства СРСР в Китайській Народній Республіці.

У 1952 — квітні 1953 року — завідувач I-го Далекосхідного відділу МЗС СРСР. У квітні 1953 — 1955 року — завідувач відділу країн Далекого Сходу МЗС СРСР. З 1954 року — член колегії МЗС СРСР.

У 1955—1958 роках — заступник міністра закордонних справ СРСР.

15 червня 1958 — 16 липня 1962 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Японії.

У січні 1963 — 1968 року — постійний представник СРСР при ООН і представник СРСР в Раді Безпеки ООН.

У 1968—1988 роках — старший науковий співробітник, головний науковий співробітник Інституту сходознавства Академії наук СРСР.

У 1970—1988 роках — Головний редактор журналу «Иностранная литература».

З 1971 року — секретар правління Спілки письменників СРСР.

31 серпня 1973 року підписав Лист групи радянських письменників про Солженіцина і Сахарова.

Наприкінці 1980-х одружився з громадянкою Болгарії Лілією Тодорова і переїхав до неї. Спочатку вони жили в Софії, з 1990 року — у Велінграді.

Помер 2 жовтня 2000 року у Велінграді.

Нагороди та відзнаки

Бібліографія

  • Великий китайский писатель Лу Синь. М., Знание. 1953. 32 стр. 150000 экз.
  • Лауреат Международной Сталинской премии мира Го Мо-жо. М., Знание. 1952. 32 стр. 150000 экз.
  • Очерки современной китайской литературы. М., Гослитиздат. 1953. 256 стр. 20000 экз.
  • Встречи с китайскими писателями. М., Правда. 1955. 64 стр. 150000 экз.
  • Китайские записи. М., Сов.писатель. 1955. 536 стр. 30000 экз. 2-е изд. М., Сов.писатель. 1958. 561 стр. 30000 экз.
  • Мао Дунь. М., Знание. 1956. 32 стр. 75000 экз.
  • Китайская литература. Очерки по истории китайской литературы. М., Гослитиздат. 1956. 731 стр. 20000 экз.
  • «Шицзин» и его место в китайской литературе. М., ИВЛ. 1958. 167 стр. 1300 экз.
  • Гуань Хань-цин — великий драматург Китая. М., Знание. 1958. 31 стр. 65500 экз.
  • Земля и легенды Китая. М., Сов. Россия. 1961. 251 стр. 10000 экз.
  • Японские записи. М., Сов.писатель. 1966. 416 стр. 30000 экз. 2-е изд. М., Сов.писатель. 1974. 496 стр. 50000 экз.
  • Дипломатические записи. М., Сов.писатель. 1972. 399 стр. 30000 экз.
  • Краски времени. Черты японского искусства. М., Искусство. 1972. 144 стр. 25000 экз.
  • Проблемы исследования китайской литературы. М., ХЛ. 1974. 462 стр. 5000 экз.
  • Меткость слова: (Афористика как жанр словесного искусства). М., Современник. 1975. 255 стр. 25000 экз.
  • Древние памятники китайской литературы. М., Наука. 1978. 320 стр. 6000 экз.
  • Кавабата Ясунари: Очерк. М., Сов.писатель. 1978. 270 стр. 30000 экз.
  • Диалог в Каракасе. (о М. Отеро Сильве). М., Правда. 1979. 48 стр. 100000 экз.
  • Литературные записи. М., Современник. 1980. 350 стр. 25000 экз.
  • Китайское литературное наследие и современность. М., ХЛ. 1981. 398 стр. 10000 экз.
  • Краски Созопола. М., Правда. 1981. 47 стр. 100000 экз.
  • Кавабата Ясунари; Краски времени: Очерки. М., Сов.писатель. 1982. 464 стр. 100000 экз.
  • Морские записи: Очерки. М., Сов.писатель. 1984. 223 стр. 30000 экз.
  • Мысль и образ. Литературно-критические статьи. М., ХЛ. 1985. 359 стр. 8000 экз.
  • Славянские записи. М., Современник. 1985. 351 стр. 50000 экз.
  • Токийские диалоги. М., Правда. 1986. 46 стр. 80000 экз.
  • Цюй Юань. Истоки и проблемы творчества. М., Наука. 1986. 153 стр. 10000 экз.
  • Избранные произведения. В 2 т. М., ХЛ. 1987. 8000 экз. Т.1. Проблемы исследования китайской литературы. 510 стр. Т.2. Китайское литературное наследие и современность. 492 стр.
  • Китайские страницы. М., Советская Россия. 1988. 142 стр. 50000 экз.
  • Федоренко Н. Т., Сокольская Л. И. Афористика. М., Наука. 1990. 415 стр. 25000 экз.

Посилання