Фацевич Олександр Юрійович

Фацевич Олександр Юрійович
 Генерал поліції 3-го рангу
Фацевич Олександр у 2015 році
Загальна інформація
Народження25 вересня 1986(1986-09-25) (38 років)
с. Ляличі, Приморський край, РРФСР
Alma MaterОдеський інститут Сухопутних військ
Військова служба
Роки служби2007—по т.ч.
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС МВС
Війни / битви

Війна на сході України

Командування
2014 —2015 Командувач
 «Світязь»
2007 Ком. взводу
 79 ОАеМБр
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Відзнака МВС України «Вогнепальна зброя»
Відзнака МВС України «Вогнепальна зброя»

Фацевич Олександр Юрійович (нар. 25 вересня 1986) — український військовик, генерал поліції 3-го рангу. Заступник Міністра Внутрішніх справ України (з 2022). Заступник Голови Національної поліції України — керівник патрульної поліції (2020).

Біографія

Народився 25 вересня 1986 року селі Ляличі Приморського краю. У 1998 році сім'я Олександра переїхала з Росії до Луцька.

З 2001—2003 роках навчався у Волинському обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Навчався в Одеському інституті сухопутних військ на факультеті аеромобільних військ. З 2007 року служив у 79-й окремій аеромобільній бригаді в місті Миколаєві на посаді командира взводу[1].

У 2012 році, після закінчення 5-річного контракту, залишив військову службу та викладав у Волинському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Перебував на посаді командира взводу. Навчав бійців Самооборони Волині.

14 серпня 2014 року спецпідрозділ «Світязь», командиром якого був призначений Фацевич, було направлено в зону АТО. Перші свої бої рота «Світязь» відбула під Іловайськом. У грудні 2014-го бійці «Світязя» під командуванням Олександра Фацевича були направлені під Вуглегірськ.

30 січня 2015 року під час наступу сепаратистів на Дебальцеве, бійці спецпідрозділу опинилися в оточенні. Три дні «Світязь» тримав оборону, після чого з боєм вирвався з оточення, вивівши також з собою військовослужбовців ЗСУ — без втрат, виносячи поранених і зброю. Указом Президента Фацевич нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Станом на серпень 2015-го обіймав посаду начальника Управління патрульної поліції Києва та одночасно в.о. начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України — з листопада 2015-го[2].

14 жовтня 2020 року Президент України своїм Указом № 440/2020 присвоїв Олександру Фацевичу, який на той час обіймав посаду заступника Голови Національної поліції України — керівника патрульної поліції, звання генерала поліції ІІІ рангу[3].

Заступник Міністра Внутрішніх справ України з березня 2022 року.[джерело?]

Керував спецоперацією за звільнення Ірпеня[4].

Брав участь у боях за звільнення Лиману[5].

Відзнаки та нагороди

  • Орден Богдана Хмельницького III ст. (27 грудня 2022) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові[6]
  • Орден «За мужність» III ст. (8 червня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[7]
  • Відомча заохочувальна відзнака Міністерства внутрішніх справ України «Вогнепальна зброя»[8]

Примітки

  1. ↑ Новостворений спецпідрозділ міліції очолить десантник
  2. ↑ Патрульну поліцію України очолив О.Фацевич
  3. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №440/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 15 жовтня 2020.
  4. ↑ https://pershyj.com/p-zvilnennyam-irpinya-keruvav-volinyanin-oleksandr-fatsevich-56365
  5. ↑ Лучанин Олександр Фацевич показав кабінет терориста Пушиліна (відео)
  6. ↑ Указ Президента України від 27 грудня 2022 року № 891/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. ↑ Указ Президента України від 8 червня 2015 року № 316/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  8. ↑ Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков нагородив бійців «Світязя» за проявлений героїзм під час битви за Вуглегірськ. Архів оригіналу за 7 червня 2015. Процитовано 12 червня 2015. [Архівовано 2015-06-07 у Wayback Machine.]

Джерела