Файнберг Віктор Ісаакович

Файнберг Віктор Ісаакович
Ім'я при народженніВіктор Ісаакович Файнберг
рос. Виктор Исаакович Файнберг
англ. Viktor Isaakovich Fainberg
Народився26 листопада 1931(1931-11-26)[2]
Харків, Українська СРР, СРСР[2]
Помер2 січня 2023(2023-01-02)[1][2] (91 рік)
Жіан[2]
Країна СРСР
 Франція
Діяльністьдисидент, правозахисник, політичний активіст, політичний в'язень
Галузьправа людини[3], Чехословацький антикомуністичний опір[3], політична діяльність[3] і активізм[3]
Alma materфілологічний факультет СПбДУ
Знання мовфранцузька і російська
Нагороди
Medal of the President of Slovak Republic

Віктор Ісаакович Файнберг (* 26 листопада 1931, Харків, Українська СРР — 2 січня 2023, Жіан, Франція) — філолог, видатний діяч дисидентського руху в СРСР, учасник демонстрації 25 серпня 1968 на Красній площі у Москві, борець проти каральної психіатрії.

Життєпис

В період антисемітської кампанії 1948—1952 років в СРСР піддавався переслідуванням, які переходили у бійки, через що був направлений до психіатра, що згодом відіграло негативну роль.

В 1957 за антисемітську образу вступив в бійку з міліціонером, за що був засуджений до 1 року виправних робіт.

В 1968 закінчив англійське відділення філологічного факультету Ленінградського університету, на «відмінно» захистив дипломну роботу по Селінджеру, влітку 1968 працював екскурсоводом в палаці-музеї в Павловську.

Взяв участь в демонстрації 25 серпня 1968 року на Червоній площі у Москві з протестом проти вторгнення радянських військ до Чехословаччини. Був заарештований під час демонстрації і звинувачений за статтями 190.1 («Поширення завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять радянський державний і суспільний лад») і 190.3 КК РРФСР («Організація або активна участь в групових діях, що порушують порядок»).

Після арешту у КДБ СРСР виникла складність: Файнбергу під час затримання вибили передні зуби, і демонстрація його в суді була визнана небажаною. Вихід був знайдений у направленні на психіатричну експертизу в інститут ім. Сербського, визнання неосудним і примусовому лікуванню.

У лікарні разом з Володимиром Борисовим оголосив голодування на знак протесту і був підданий примусовому годуванню. Незважаючи на соматичні протипоказання (базедова хвороба), до Файнбергу була застосована аміназинотерапія. Інформація про голодування потрапила на Захід і керівництву лікарні, щоб зам'яти скандал, довелося піти на поступки Файнбергу і Борисову: скасувати ін'єкції і пом'якшити умови утримання.

В лікарні допомогу Файнбергу надавала лікар-психіатр Марина Вайханська, вона також передавала інформацію дисидентам, які перебувають на волі. Це стало підставою для її звільнення. В 1974 вони одружилися і емігрували з СРСР. Сім'я проживала у Франції .

В еміграції став ініціатором створення «САРА» — Campaign Against Psychiatric Abuses for Political Purposes для боротьби з каральною психіатрією в СРСР.

Інше

Виступав на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[4].

Примітки

  1. ↑ а б https://philologist.livejournal.com/12461638.html
  2. ↑ а б в г д Fichier des personnes décédées
  3. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ Колишній радянський дисидент закликає президента Чехії допомогти звільнити Сенцова [Архівовано 2 липня 2018 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода, 02.07.2018

Джерела

Посилання