|
Урсул Аркадій Дмитрович
Арка́дій Дми́трович Урсул (нар. 28 липня 1936) — фахівець з філософських проблем інформатики, кібернетики, синергетики, проблем позаземних цивілізацій, взаємозв'язку філософії й природознавства; доктор філософських наук, професор. ЖиттєписНародився в місті Красні Окни Одеської області. Закінчив Московський авіаційний інститут (1959). У 1982—1988 — директор відділу філософії й права Академії наук Молдавської РСР, віце-президент АН Молдавської РСР. У 1988—1991 — директор Інституту соціальної інформатики. У 1991—1994 — директор Ноосферно-екологічного інституту Російської академії управління. У 1994—1997 — завідувач кафедрою соціальної екології (з 1997 до нинішнього часу — кафедра екології та управління природокористуванням) Російської академії державної служби при Президенті РФ. Від 1997 донині — директор Інституту сталого розвитку та безпеки, президент Міжнародної академії ноосфери (стійкого розвитку). У 1964 році захистив кандидатську дисертацію «Проблеми освоєння космосу». У 1969 — докторську з методологічних проблем теорії інформації. Академік Академії наук Молдови (1984); академік Міжнародної академії астронавтики (1990, Париж); заслужений діяч науки РФ (1997). Академік РАПН, Російської екологічної академії, Міжнародної академії наук (Мюнхен), Міжнародної академії інформатизації[ru], Міжнародної академії наук інформації, інформаційних процесів і технологій, Міжнародної академії ноосфери (стійкого розвитку), Академії соціальних наук, Академії космонавтики ім. К. Ціолковського, Петровської академії наук і мистецтв. Основні напрямки наукових дослідженьФілософські проблеми математики, технічних і сільськогосподарських наук, освоєння космосу, екології та глобалізаційних процесів, інтегративно-загальнонаукові тенденції та засоби пізнання, ноосферологія. У працях Урсула пропонується концепція освоєння космосу і перспектив космічної діяльності людства, формування астросоціології і астроекології. В його роботах з проблеми інформації дається розгорнутий аналіз поняття інформації, класифікація її видів, докладно досліджується соціальна і особливо наукова інформація, сформульовано інформаційний критерій розвитку і висунута гіпотеза про роль інформації у прискоренні розвитку матерії взагалі і соціального прогресу зокрема. В останні роки особливу увагу приділяв розробці проблем інформатизації суспільства, становленню інформаційної цивілізації і нового наукового напрямку — соціальної інформатики. В роботах Урсула обґрунтовується і виділяється загальнонауковий рівень знання, пропонується концепція взаємодії природних, суспільних і технічних наук. Він запропонував оригінальну концепцію становлення ноосфери у зв'язку з інформатизацією суспільства, виходом з екологічної кризи і перспектив виживання цивілізації. Він обґрунтував положення, що перехід до сталого розвитку веде до становлення сфери розуму (ноосфери), сформулював концепцію природничої безпеки і взаємозв'язок безпеки та сталого розвитку. В останні роки розвиває концепцію ноосферно-випереджальної освіти як моделі освітньої системи XXI століття, орієнтованої на реалізацію стратегії сталого розвитку. Праці
ПриміткиПосилання
|
||||||||||||||||||||||||||
