Уламкові гірські породи

Псефіти
Псаміти. Пісок
Алеврити
Пеліти. Глина у подрібненому вигляді.

Уламкові гірські породи (кластичні гірські породи,[1] кластогенні породи[2]) — осадові гірські породи, що складаються повністю чи переважно з уламків різних гірських порід і мінералів.
Уламкові гірські породи часто містять органічні залишки: цілі раковини або їх уламки — детрит молюсків, коралів, стовбури і гілки дерев і т.п.

Класифікація

За фізико-механічними властивостями

Уламкові породи поділяють на пухкі й зцементовані. У зцементованих уламкових гірських породах зв'язуючою речовиною («цементом») слугують карбонати (кальцит, доломіт), оксиди кремнію (опал, халцедон, кварц), оксиди заліза (лімоніт, ґетит та ін.), глинисті мінерали й низка інших гірських порід.

За співвідношенням зерен і цементу розрізняють такі типи цементації:

  1. базальний (основний) цемент, у якому частини осадку нібито розсіяні у «розчині»;
  2. контактовий, або цемент дотику — розвинутий лише у місцях дотику зерен (цементація слабка);
  3. цемент шпарин — заповнення цементом міжзернового простору (міцність цементу може бути різною і часто пов’язана з походженням порід).

За розмірами уламків

За розмірами уламків породи поділяють на:

  • грубоуламкові (псефіти), розмір уламків понад 1 мм. За формою уламків псефіти додатково поділяють на обкатані та кутасті.[2]
    • незцементовані: брили — понад 1000 мм, валуни — 100–1000 мм, галька, щебінь — 10–100 мм, жорства, ґравій — 1–10 мм;
    • зцементовані — конґломерати, брекчії, гравеліти та ін.
  • піщані (псаміти), розмір частинок від 1 до 0,05 мм (за іншими варіантами класифікації: 1–0,1 або 2–0,05 мм):
  • пилуваті (алеврити), розмір частинок від 0,05 до 0,005 мм:
  • глинисті (пеліти), розмір частинок менше 0,005 мм. Глинисті породи можуть бути як хімічного, так й уламкового походження.

Виділяють також уламкові гірські породи змішаного складу. До них належать суглинки й супісок.

За мінеральним складом

За мінеральним складом уламкові породи поділяють на:[2]

  • мономінеральні (>90 % уламків одного мінералу);
  • олігомінеральні (уламки одного мінералу складають від 75 до 90 %);
  • поліміктові (<75 % уламків одного мінералу).

Див. також


Джерела

  1. ↑ Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
  2. ↑ а б в Вовк В.М., Мацібора О.В. ПОРОДИ УЛАМКОВІ. Геологічний словник. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 20 серпня 2019. [Архівовано 2017-11-10 у Wayback Machine.]

Література

  • Spears, D.A., Sam. Towards a classification of Shales. J. geol. soc., London, 137, 1990.
  • Blatt, h., Middleton, G. V. & Murray, R. C. 1972. Origin of Sedimentary Rocks. Prentice Hall Inc., Englewood Cliffs, 634 pp.
  • Інженерна геологія (з основами геотехніки): підручник для студентів вищих навчальних закладів /Колектив авторів: В. Г. Суярко, В. М. Величко, О. В. Гаврилюк, В. В. Сухов, О. В. Нижник, В. С. Білецький, А. В. Матвєєв, О. А. Улицький, О. В. Чуєнко.; за заг. ред. проф. В. Г. Суярка. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. — 278 с.

Посилання