uk %D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BA%D0%B0 (%D0%A7%D1%83%D0%B3%D1%83%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)

село Українка
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Чугуївський район
Тер. громада	Вовчанська міська громада
Код КАТОТТГ	UA63140010640026166
Облікова картка	Українка
Основні дані
Засноване	1912
Населення	61
Площа	1,61 км²
Густота населення	37,89 осіб/км²
Поштовий індекс	62535
Телефонний код	+380 5741
Географічні дані
Географічні координати	50°6′38″ пн. ш. 36°42′15″ сх. д. / 50.11056° пн. ш. 36.70417° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	136 м
Водойми	Балка Куп'єваха
Місцева влада
Адреса ради	62504, Харківська обл., Чугуївський р-н, м. Вовчанськ, вул. Соборна, буд. 92
Карта
	Українка
	Українка
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Українка.

Украї́нка — село в Україні, у Вовчанській міській громаді Чугуївського району Харківської області. Населення становить 61 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Рубіжненська сільська рада.

Географія

Село Українка знаходиться на березі Балки Куп'євахи, яка через 2 км впадає в річку Велика Бабка. Село витягнуто вздовж річки на 3 км, на відстані 3 км розташовані села Перемога (Харківський район), Федорівка, Замулівка, Байрак. Біля села садові ділянки.

Історія

1912 рік — засноване як село Куп'єваха.

1948 рік — перейменоване в село Українка.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Вовчанської міської громади.^[1]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Вовчанського району, село увійшло до складу Чугуївського району^[2].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

Мова	Відсоток
українська	91,8%
російська	8,2%

Економіка

В селі є молочно-товарна ферма.

Люди

Євген Вікторович Храпко (1984—2022) — український бойовий медик, інструктор з тактичної медицини, інструктор Європейської ради ресусцитації, працював над створенням спеціалізованого навчального центру тактичної медицини в Десні (Київ, Україна). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Загинув 11 червня 2022 поблизу Українки — російські солдати обстріляли та підірвали автомобіль «швидкої», в якому Євген їхав на евакуацію поранених на самий «нуль».