Тісю Рю
Тісю Рю, Чі́шю Рю (яп. 笠 智衆, Рю: Чішю:), ромадзі Chishu Ryu; (нар. 13 травня 1904, Тамана, Кумамото, Японія пом. 16 березня 1993, Йокогама, Японія) — японський актор, який за свою кар'єру, що тривала 65 років, знявся у понад 160 кінофільмах та майже у 70-ти телефільмах та серіалах[1]. БіографіяЧішю Рю народився 13 травня 1904 року в сім'ї жерця храму Райседзі в одному з сіл префектури Кумамото (Кюсю), де він був другим сином. У 1924 році Рю приїхав до Токіо, маючи намір вивчати індійську філософію. У 1925-му кінокомпанія «Сьотіку» уперше влаштувала проби для молодих талантів, і однолітки жартома запропонували Рю пройти їх. На його подив, він був прийнятий. Пізніше він говорив, що справив на журі враження університетською формою. Рю розпочинав акторську кар'єру з епізодів. У 1928 році його помітив Ясудзіро Одзу і дав йому невелику роль у своєму другому фільмі «Мрії юності». У 1929 році Рю одружився з штатною сценаристкою з «Сьотіку», вони жили щасливо до кінця його життя. У 1930-му ім'я Рю уперше з'явилося в титрах і на афішах (фільм Одзу «Університет-то я закінчив…»). Чішю Рю став постійним актором фільмів Одзу, зіграв у 52-х з 54-х його фільмів. В основному йому діставалися ролі престарілих чоловіків — так, у 1936-му він зіграв старого в першому звуковому фільмі Одзу «Єдиний син», а в знаменитій «Токійській повісті» його персонажеві за сценарієм 72, тоді як акторові під час зйомок було лише 49 років. Рю знявся у понад 100 фільмах інших режисерів, серед яких Кейсуке Кіношіта, Акіра Куросава та інші. Для світу кіно Чішю Рю був незвичайною фігурою, оскільки не отримав скандальної популярності: в його житті не було таємниць, він не пив, не грав в азартні ігри, не мав хобі, хоча в школі робив успіхи в дзюдо. У щирій автобіографії Рю написав, що він — не природжений і не занадто хороший актор, але якимось невідомим чином Одзу розгледів перспективи в його «неакторській» грі і зумів вивести на світ його приховані якості, що зробили його зіркою. Фільмографія (вибіркова)
Визнання
Примітки
Посилання |