Травневе (Житомирський район)

село Травневе
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Тер. громада Старосілецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA18040510140027373
Основні дані
Засноване 1794
Перша згадка 1794 (230 років)[1]
Населення 229
Площа 16,98 км²
Густота населення 13,49 осіб/км²
Поштовий індекс 12513
Телефонний код +380 4130
Географічні дані
Географічні координати 50°25′34″ пн. ш. 29°4′48″ сх. д. / 50.42611° пн. ш. 29.08000° сх. д. / 50.42611; 29.08000
Середня висота
над рівнем моря
175 м
Місцева влада
Адреса ради 12513, Житомирська обл., Коростишівський р-н, с. Садове
Карта
Травневе. Карта розташування: Україна
Травневе
Травневе
Травневе. Карта розташування: Житомирська область
Травневе
Травневе
Мапа
Мапа

Тра́вневе — (раніше — Едвардорф, до 1963 р.- Іванівка) село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Старосілецької сільської громади. Населення становить 229 осіб.

Історія

Наприкінці XVIII століття поселення отримало назву Евандорф (також зустрічається варіант Едвардорф, Іванівка, Березівська Слобідка) від імені дружини Криштофа Чайковського (пол. Krzysztof Czajkowski) Еви.

З 1816 року Евандорф Коростишівської волості Радомисльского повіту Київської губернії належить дворянину Йосипу Гнатовичу Зубовському. Йосип Зубовський мав двох синів — Владислава та Станіслава. Наступними власниками були діти та онуки Владислава Йосиповича.

За даними 1914 року хутір було розділено між наступними власниками: Владислав Феліціанович Зубовський, Болеслав-Стефан Феліціанович Зубовський, Франц Лукич Корзун, Людвіка Владиславівна Голованська (Зубовська), Ядвіга Владиславівна Єзерська (Зубовська).

До 8 квітня 1963 року село мало назву Іванівка, згодом перейменовано на Травневе.

У 1923 та 1928—54 роках — адміністративний центр Іванівської сільської ради Коростишівського району[2].

Див. також

Примітки

  1. ВРУ
  2. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 150, 474. Процитовано 1 лютого 2022.

Посилання