Томишко Антоній Осипович

Томишко Антоній Осипович
чеськ. Antonín Tomíška
Народження	6 квітня 1851(1851-04-06)[1][2]  Heřmanův Městec^d[1]
Смерть	8 (21) жовтня 1900  (49 років) Санкт-Петербург, Російська імперія
Країна (підданство)	Російська імперія
Навчання	Петербурзька академія мистецтв (1875)
Діяльність	архітектор, педагог, художник
Архітектурний стиль	еклектизм
Заклад	Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв
Нагороди
Томишко Антоній Осипович у Вікісховищі

Антоній Осипович (Йосипович) Томишко (уроджений Антонін Томишка, чес. Antonín Tomíška; 6 квітня (25 березня) 1851, Пардубице, Чехія — 20 (8) жовтня 1900, Санкт-Петербург, Росія) — російський архітектор чеського походження, педагог, дійсний член Академії мистецтв (з 1893 року). Автор архітектурно-будівельних проєктів Російської імперії та Болгарії, включно з будівельним комплексом петербурзької в'язниці «Хрести»[3].

Біографія

Антоній Томишко народився в невеликому містечку Гержманув Местец (чес. Heřmanův Městec) поблизу Пардубице в Чехії. Його батько був скульптором. В юного Антонія рано розвинулись здібності до малювання.

У 1870—1874 роках Антоній Томишко навчався в Петербурзькій Академії мистецтв. Був нагороджений медалями: 2 срібними (1872), 1 срібною (1873) і 2 золотими (1873).

1874 року Антонію Осипович Томишко одержав громадянство Російської імперії й переїхав до Санкт-Петербурга.

1875 року отримав звання класного художника І ступеня та як пенсіонер Академії мистецтв вдосконалював свою майстерність за кордоном впродовж чотирьох років. 

1879 року Антонію Томишко присвоїли звання академіка за «Проєкт православного собору на 3000 осіб» й інші роботи[4].

З 1879 року розпочав викладацьку діяльність в Академії мистецтв, а 1888 року був удостоєний звання професора.

Антоній Томишко керував майстернею Вищого художнього училища Академії в період з 1894 по 1900 роки. Був обраний ректором училища — 1897—1898 роки[5].

Антоній Осипович Томишко помер 1900 року в Санкт-Петербурзі. Був похований на Нікольському кладовищі, яке розташовано на території Олександро-Невської лаври, могила не збереглась.

Творчість

Антоній Томишко прославився численними архітектурними будівлями, зазвичай оформлених у російському стилі[6]. Автор архітектурно-будівельних меморіальних комплексів Болгарії й тюремних будівель Російської імперії.

Вибрані будівлі:

• Волковська богадільня — Санкт-Петербург, набережна річки Волковки, 3[7]
• Фельдшерське училище — Санкт-Петербург, проспект Суворовський, 4
• За ініціативою громадського діяча Константина Грота на ділянці колишнього Карповського кладовища за проєктом архітектора Антонія Томишко було збудовано триповерхову будівлю Олександро-Маріїнського училища для сліпих (1887—1889) — Санкт-Петербург, вул. Професора Попова 37б
• Єдиним палацом в архітектурній практиці Антонія Томишка був чотириповерховий Нижній або Новий палац Миколи ІІ, відомий як Нижня дача. Палац був побудований за власним проєктом архітектора і розташований на березі Фінської затоки в парковому комплексі Олександрія, Петергоф (1885, 1895—1896)
• Антоній Томишко разом з Леонтієм Бенуа, брав участь у реалізації проєкту Великокнязівської усипальниці в Петропавлівській фортеці поряд з Петропавлівським собором у Санкт-Петербурзі (1897—1908)
• Визнання Антонія Томишка принесло будівництво тюремних установ, включно з комплексом в'язниці «Хрести» і пересильною тюрьмою — Санкт-Петербург, набережна річки Монастирки, 13-15 (1884—1890)
• Тюремний замок — комплекс в'язниці побудований за проєктом «Хрести» у співавторстві з Левом Влодеком, Одеса, Люстдорфська дорога, (1891—1894)[8]

«Хрести» — найвідоміша споруда Антонія Томишка.

Примітки

1. Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
   d:Track:Q107456632
2. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
3. Великокняжеская усыпальница [Архівовано 15 серпня 2018 у Wayback Machine.] на сайте энциклопедии Санкт-Петербурга
4. АртРу.инфо — Персоны — Томишко Антоний Осипович — АртРу.инфо. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 15 серпня 2018.
5. Архитектор и его творение. Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 15 серпня 2018.
6. (Антоний Осипович Томишко)^[недоступне посилання] Антик. История, культура, архитектура
7. ВОЛКОВСКАЯ АЛЕКСАНДРОВСКАЯ БОГАДЕЛЬНЯ (ВОЛКОВО-ГОРОДСКАЯ БОГАДЕЛЬНЯ) [Архівовано 15 серпня 2018 у Wayback Machine.] на сайте энциклопедии Санкт-Петербурга
8. Там сидел Мишка Япончик: тюремный замок Одессы продают. Архів оригіналу за 17 серпня 2018. Процитовано 17 серпня 2018.

Посилання

• Эрика Сидорова. Не только Кресты: Наследие архитектора Томишко не исчерпывается известными тюремными постройками // Санкт-Петербургские Ведомости, 08.03.2011, № 047
• Перов Д. В. Классик тюремного зодчества // История Петербурга, № 6(22) / 2004 — стр. 55—60
• Тимофієнко В. Г. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть: Біографічний довідник. — К.: НДІТІАМ, 1999. — 477 с (Головне управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації)