Томас Енквіст розпочав професійну кар'єру 1991 року. Того є року йому вдалося яскраво засвітитися на юніорському рівні: за один сезон він зумів виграти юніорські змагання на Відкритому чемпіонаті Австралії і Вімблдонському турнірі в одиночному розряді, а також на Відкритому чемпіонаті Франції в парному. Наступного року він дебютував на Турнірі Великого шолома в дорослих змаганнях на Відкритому чемпіонаті Австралії, виграв свій перший титул ATP в італійському Больцано і фінішував у першій сотні тенісистів-професіоналів. 2003 року здобув другу перемогу в турнірах ATP у Скенектаді.
Одним з найвдаліших сезонів у кар'єрі Томаса можна назвати 1995 рік. За один сезон він зумів виграти відразу п'ять турнірів: Окленд, Філадельфія, Пайнхерст, Індіанаполіс і Стокгольм. За підсумками року він увійшов до першої десятки (7-ме місце) і отримав нагороду ATP «Прогрес року». 1996 року вперше дійшов до чвертьфіналу Турніру Великого шолома. Відбулося це на Відкритому чемпіонаті Австралії. Крім того, Енквісту вдалося виграти ще три турніри в Нью-Делі, в рідному для себе Стокгольмі, а також престижний турнір серії Мастерс у Парижі. В тому сезоні він взяв участь у тенісному турнірі Олімпійських ігор в Атланті, де програв у третьому раунді.
Два роки поспіль (1997 і 1998) Енквісту вдалося перемогти на турнірі в Марселі. Крім того, 1998 року він досягнув успіху на турнірі в Мюнхені. Успішно Томас почав сезон 1999 року. Після перемоги на турнірі в Аделаїді його чекав виступ на Відкритому чемпіонаті Австралії. В Австралії йому вдалося обіграти Яна-Майкла Гембілла, Байрона Блека, австралійців Патріка Рафтера і Марка Філіппуссіса, у чвертьфіналі швейцарця Марка Россі, а в півфіналі Ніколаса Лапентті і, таким чином, дійти до фіналу. У фіналі він зустрівся з росіянином Євгеном Кафельниковим. Вигравши перший сет з рахунком 6-4, Томас все ж в останніх трьох програв і поступився із загальним рахунком 6-4, 0-6, 3-6, 6-7 (1). Цей фінал стає кращим виступом на турнірах Великого шолома в кар'єрі Томаса Енквіста. Перемігши в листопаді 1999 року на турнірі серії Мастерс у Штутгарті втретє в рідному Стокгольмі, він 15 листопада досягнув найвищої сходинки в рейтингу за свою кар'єру — 4 місце.
2000 року Томас зумів дійти до двох фіналів турнірів серії Мастерс в Індіан-Веллсі, де програє Алексу Корретсі 4-6, 4-6, 3-6 і в Цинциннаті, де цього разу зумів перемогти Тіма Генмана 7-6 (5), 6-4. Крім того, в тому сезоні Енквісту вдалося перемогти на турнірі в Базелі, обігравши в п'яти сетах 19-річного швейцарця Роджера Федерера. 2001 року йому вдалося пробитися до чвертьфіналу на Вімблдонському турнірі. 2002 року, вигравши втретє в кар'єрі турнір у Марселі, Томас Енквіст виборов свій 19-й і останній титул ATP. 2004 року вдруге в кар'єрі взяв участь в Олімпійських іграх. Цього разу в Афінах він вибув вже в першому раунді, що в одиночному, що в парному розряді. 2006 року оголосив про завершення спортивної кар'єри.
Діяльність після завершення спортивної кар'єри
Закінчивши свою п'ятнадцятирічну професійну кар'єру в 2006 році, Томас працював у Шведській федерації тенісу зі своєю програмою юніорів, навчаючи та тренуючи молодь. 2014 року Томас був тренером колишнього кращого гравця Іспанії Фернандо Вердаско. Починаючи із вересня 2017, співпрацює із «Академією тенісу IBS Томаса Енквіста» (англ.IBS Tennis Academy by Thomas Enqvist) у Міжнародній двомовній школі Провансу.[1][2]
Цікаві факти
Найчастіше Томас у фіналах на турнірах ATP зустрічався з росіянином Євгеном Кафельниковим — три рази. При цьому двічі він домігся перемоги в Парижі та Марселі і один раз програв у фіналі Відкритого чемпіонату Австралії.