Томас Бюргенталь

Томас Бюргенталь
англ. Thomas Buergenthal
Народився11 травня 1934(1934-05-11)[1]
Любохня (округа Ружомберок), Ружомберок, Жилінський край
Помер29 травня 2023(2023-05-29)[2] (89 років)
Маямі, Флорида, США
Країна США
Діяльністьправник, викладач університету, адвокат, суддя, письменник
Alma materBethany Colleged
Гарвардська школа права
New York University School of Lawd
Галузьміжнародне право[3] і права людини[3]
ЗакладТехаський університет
Організація Об’єднаних Націй
Університет Джорджа Вашингтона
Посадасуддя Міжнародного суду ООНd[4]
Нагороди

Томас Бюргенталь (11 травня 1934(1934травня11) — 29 травня 2023) — американський юрист-міжнародник, вчений, декан юридичного факультету та суддя Міжнародного суду ООН. 6 вересня 2010 року він пішов у відставку з посади у Міжнародному суді[5] та повернувся на свою посаду у Юридичній школі Університету Джорджа Вашингтона[6], де він був почесним професором порівняльного права та юриспруденції Лобінже[7].

Ранні роки

Томас Бюргенталь[8] народився у родині німецько-єврейських/польсько-єврейських батьків, які переїхали з Німеччини до Чехословаччини у 1933 році, виріс у єврейському гетто Кельце (Польща), а пізніше в концентраційних таборах Аушвіц і Заксенгаузен.

Бюргенталь — відомий як одна з наймолодших жертв Голокосту, яка вижила у концентраційних таборах, як-от Аушвіц і Заксенгаузен. Перші 11 років життя провів під німецькою владою[7][9]. Відомо, що коли у січні 1945 року німці були витіснені радянською армією, німці вивели решту в'язнів за стіни табору; це була довга дорога, люди почали втомлюватися, і якщо вони зупинялися, їх страчували[10]. Бюргенталь був одним із небагатьох дітей, які вижили під час триденного маршу до Заксенгаузена, де невдовзі Бюргенталь і його родина були звільнені[11].

Після війни жив з матір'ю у Геттінгені, потім у США з дядьком. Після навчання в одному з коледжів Західної Вірджинії (закінчив у 1957 році), здобув ступінь доктора права у юридичній школі Нью-Йоркського університету у 1960 році, а також ступінь магістра права та магістра міжнародного права Гарвардської школи права. Суддя Бюргенталь — власник низки почесних ступенів американських, європейських і латиноамериканських університетів, зокрема Гейдельберзького університету у Німеччині, Вільного університету Брюсселя у Бельгії, Університету штату Нью-Йорк, Американського університету, Університету Міннесоти й Університету Джорджа Вашингтона[9].

Кар'єра

Бюргенталь був спеціалістом у галузі міжнародного права та прав людини.

Бюргенталь працював суддею Міжнародного суду у Гаазі з 2 березня 2000 року до своєї відставки 6 вересня 2010 року. До свого обрання до Міжнародного Суду ООН він був професором порівняльного права та юриспруденції Лобінже у Школі права Університету Джорджа Вашингтона. Він був деканом Вашингтонського юридичного коледжу Американського університету з 1980 до 1985 рік й обіймав посади професора в Техаському університеті, Школі права штату Нью-Йорк/Баффало й Університеті Еморі. Під час роботи в Еморі він був директором програми з прав людини Центру Картера[12]. Бюргенталь працював суддею протягом багатьох років, включно з тривалими періодами у різних спеціалізованих міжнародних органах. Між 1979 і 1991 роками він працював суддею Міжамериканського суду з прав людини, включно з президентством цього суду; з 1989 до 1994 рік він був суддею в адміністративному трибуналі Міжамериканського банку розвитку; у 1992 і 1993 роках він працював у Комісії правди ООН для Сальвадору; з 1995 до 1999 рік він був членом Комітету ООН з прав людини[13].

Бюргенталь був автором понад десятка книг і великої кількості статей з питань міжнародного права, прав людини та порівняльного правознавства. Він був членом низки редакційних колегій юридичних журналів, зокрема «American Journal of International Law». Він також був членом комісії з етики Міжнародного олімпійського комітету[14].

Бюргенталь був єдиним інакодумцем у консультативному висновку щодо Ізраїльської стіни у липні 2004 року, де Міжнародний суд визнав 14-1, що побудована Ізраїлем стіна на окупованому Західному березі річки Йордан порушує міжнародне право та має бути знесеною[15].

Суддя Бюргенталь був одним із лауреатів премії Ґрубера за правосуддя 2008 року за його внесок у просування та захист прав людини в різних частинах світу, зокрема у Латинській Америці[16]. Він також був лауреатом таких нагород: Медаль Голера Т. Батчера, Американське товариство міжнародного права, 1997; Медаль Менлі О. Гадсона, Американське товариство міжнародного права, 2002; Премія Елі Візеля, Меморіальна рада жертв Голокосту США, 2015; Олімпійський орден, Міжнародний олімпійський комітет, 2015.

Бюргенталь рішуче підтримав створення Міжнародної академії Нюрнберзьких принципів у Нюрнберзі, Німеччина, і став першим президентом її Консультативної ради У 2014 році. З 2016 року до своєї смерті у 2023 році він був її почесним президентом[17].

У мемуарах «Щаслива дитина» Бюргенталь описав свій досвід перебування у різних німецьких концентраційних таборах. Книгу переклали понад десятком мов, зокрема німецькою, французькою, іспанською, японською, нідерландською, норвезькою та шведською.

Смерть

Бюргенталь помер 29 травня 2023 року у віці 89 років[18].

Вибіркові праці

  • Buergenthal, Thomas (1969). Law-making in the International Civil Aviation Organization. Syracuse University Press. ISBN 978-0815621393.
  • Sohn, Louis B.; Buergenthal, Thomas (1973). International Protection of Human Rights. Т. 1. Bobbs-Merrill. ISBN 9780672818738. Vol. 2 ISBN 9780672821875 Vol. 3 ISBN 9780672842276
  • Buergenthal, Thomas; Shelton, Dinah (1995). Protecting Human Rights in the Americas: Cases and materials (вид. 4th). N.P. Engel. ISBN 978-3883571225.
  • Kokott, Juliane; Buergenthal, Thomas; Maier, Harold G. (2003). Grundzüge des Völkerrechts (нім.) (вид. 3rd). UTB Uni-Taschenbücher Verlag. ISBN 978-3825215118.
  • Buergenthal, Thomas (2007). A Lucky Child. Little Brown. ISBN 978-1-61523-720-3.
  • Buergenthal, Thomas; Thürer, Daniel (2010). Menschenrechte: Ideale, Instrumente, Institutionen (нім.). Nomos Verlagsgesellschaft. ISBN 978-3832951252.
  • Buergenthal, Thomas; Shelton, Dinah; Stewart, David; Vazquez, Carlos (2017). International Human Rights in a Nutshell (вид. 5th). West Academic Publishing. ISBN 978-1634605984., Thomas, Shelton, Stewart, 4th ed. (2009)
  • Buergenthal, Thomas; Murphy, Sean D. (2018). Public International Law in a Nutshell (вид. 6). West Academic. ISBN 9781683282396., 5th ed. (2013), 4th ed. (2007)

Лекції

Коротка історія міжнародного права прав людини у циклі лекцій Аудіовізуальної бібліотеки міжнародного права ООН.

«Законотворча роль міжнародних трибуналів», Меморіальна лекція декана Фреда Ф. Герцога, 17 жовтня 2011 року, Школа права Джона Маршалла, Чикаго, Іллінойс[19].

Примітки

  1. ↑ Babelio — 2007.
  2. ↑ https://www.dignitymemorial.com/obituaries/miami-fl/thomas-buergenthal-11309099
  3. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ https://www.icj-cij.org/en/all-members
  5. ↑ S-RES-1926(2010). Security Council. 2010. Процитовано 2 червня 2010.
  6. ↑ An Advocate For All. Архів оригіналу за 7 August 2010. Процитовано 7 червня 2010.
  7. ↑ а б Thomas Buergenthal. www.law.gwu.edu. Процитовано 25 січня 2020.
  8. ↑ Thomas Buergenthal. United States Holocaust Memorial Museum.
  9. ↑ а б Buergenthal, Thomas (11 січня 2018). Thomas Buergenthal. GW LAW.
  10. ↑ Thomas Buergenthal. encyclopedia.ushmm.org. Процитовано 25 січня 2020.
  11. ↑ Thomas Buergenthal. encyclopedia.ushmm.org (англ.). Процитовано 19 квітня 2019.
  12. ↑ Thomas Buergenthal. International Center for Transitional Justice (англ.). 28 квітня 2011. Процитовано 16 липня 2021.
  13. ↑ Thomas Buergenthal. Quellen zur Geschichte der Menschenrechte. Процитовано 3 січня 2017.
  14. ↑ Thomas Buergenthal. www.law.gwu.edu (англ.). Процитовано 16 липня 2021.
  15. ↑ Latest developments | Legal Consequences of the Construction of a Wall in the Occupied Palestinian Territory | International Court of Justice. www.icj-cij.org. Процитовано 21 липня 2021.
  16. ↑ The Gruber Foundation Homepage - The Gruber Foundation. www.gruberprizes.org.
  17. ↑ Judge Thomas Buergenthal, Honorary President of our Advisory Council, has Passed away. International Nuremberg Principles Academy (англ.). Процитовано 30 травня 2023.
  18. ↑ Thomas Buergenthal Obituary - Miami, FL. Dignity Memorial (англ.). Процитовано 29 травня 2023.
  19. ↑ Program for the Fred F. Herzog Memorial Lecture (17 October 2011).

Посилання