Тищук Федір Костянтинович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тищук.
Федір Тищук
Федір Костянтинович Тищук
 Полковник
Загальна інформація
Народження
Зносичі
Національністьукраїнець
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Повітряні сили
Формування
 831 БрТА
Нагороди та відзнаки
Відзнака «Доблесть і честь» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Доблесть і честь» (Міністерство оборони України)

Федір Костянтинович Тищук (нар. с. Зносичі, Рівненська область) — український військовий льотчик-ас 1-го класу винищувача Су-27, полковник 831 БрТА Повітряних сил Збройних сил України[1].

Життєпис

Федір Тищук народився в селі Зносичах, нині Немовицької громади Сарненського району Рівненської области України[2].

Станом на 2004 рік заступник командира 831-ї бригади тактичної авіації. Служив начальником Повітряного командування «Південь». Член пілотажної групи Повітряних сил України «Українські Соколи»[1][3][4][5].

Брав участь в авіа шоу «Тімішоара 2000» в Румунії, де показав вищу професійну майстерність, його назвали «королем повітряного балу»[1]. У 2004 році здобув перемогу на авіаційному показі в Словаччині. Того ж року визнаний найкращим льотчиком на 11-му Міжнародному авіаційному фестивалі «SIAD»[5]. За найкращу повітряну демонстрацію підполковника Федора Тищука нагородив гейтман (губернатор) Південної Моравії Станіслав Юраненко головним призом — бойовою шаблею, а начальник Генштабу Армії Чеської Республіки генерал-поручик Павло Штефка вручив йому пам'ятну медаль[3]. Також мав перемоги в Румунії, Австрії та Туреччині[6].

Освоїв 5 типів бойових літаків. У 2000—2004 роках визнаним кращим льотчиком-пілотом Європи. Деякі фігури вищого пілотажу в світі є створені тільки полковником Федором Тищуком[1]. Учитель генерала Василя Нікіфорова[7].

Нагороди

  • відзнаки Міністерства оборони України — «Знак пошани», «Доблесть і честь», «За самовіддану працю у Збройних Силах України»[1];
  • значки «Вишкіл. Відданість. Відвага», «Ветеран військової служби»[1].

Військові звання

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж Село Зносичі. Немовицька громада. Архів оригіналу за 26 вересня 2023. Процитовано 26 вересня 2023.
  2. ↑ Ольга Лотоцька (27 січня 2011). Скарбниця надбань зносицьких майстрів. Сарненські новини. Архів оригіналу за 26 вересня 2023. Процитовано 26 вересня 2023.
  3. ↑ а б в Іван Бойко (11 вересня 2004). Сокіл високо літає. Україна молода. Архів оригіналу за 26 вересня 2023. Процитовано 26 вересня 2023.
  4. ↑ На Миргородському аеродромі на Полтавщині показали вищий пілотаж на Су-27. depo Полтава. 6 вересня 2016. Процитовано 26 вересня 2023.
  5. ↑ а б 831 бригада. Aviatsia Halychyny. Процитовано 26 вересня 2023.
  6. ↑ Віктор Гедз. Зіркове соло полковника Коваля[недоступне посилання] // Військо України. — 2011. — № 8. — С. 32—35.
  7. ↑ Анастасія Олехнович (19 лютого 2020). «Кожна фігура вищого пілотажу – елемент реального бою, а не просто красивий маневр у повітрі». АрміяInform. Архів оригіналу за 26 вересня 2023. Процитовано 26 вересня 2023.

Джерела

Посилання


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.