Тимощук Андрій Петрович

Тимощук Андрій Петрович
Солдат
Загальна інформація
Народження	1 серпня 1972(1972-08-01) Теофіполь
Смерть	12 червня 2015(2015-06-12) (42 роки) Станиця Луганська
Поховання	Підволочиський район
Громадянство	Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	128 ОГПБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Станицю Луганську
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Почесний громадянин Тернопільської області

Андрі́й Петро́вич Тимощу́к (1 серпня 1972(19720801) — 12 червня 2015) — український військовик, солдат Збройних сил України. Загинув під час російсько-української війни.

Короткий життєпис

Андрій Тимощук народився в смт Теофіполі на Хмельниччині, закінчив Теофіпольську ЗОШ № 1, навчався у Базалійському та Теофіпольському профтехучилищах, здобув робітничі професії штукатура-плиточника, тракториста, водія та кранівника. У 1998 році одружився із дівчиною Людмилою із Кунчі. У них народився син Руслан. Але життя не склалося. Вдруге одружився на Тернопільщині. Спочатку сім'я жила в Тернополі, 2005 року продали квартиру та переїхали до Галущинців Підволочиського району. Андрій хотів позбутися гамору міста та займатися сільським господарством. Сім'я Тимощуків обробляла город і тримала невеличку господарку. Працював на будівництві, робив ремонти.

19 лютого 2015-го мобілізований, два місяці був у Львові, пізніше на Закарпатті, через кілька місяців підготовки вирушив на фронт. Солдат, водій-мінометник 128-ї гірсько-піхотної бригади.

12 червня 2015 року близько 16:15 терористи з боку залізничного мосту (Червоний Яр) обстріляли із АГС-17 позиції українських сил поблизу Станиці Луганської. Того дня Андрій із побратимами закінчили службу на посту і відпочивали після караулу. Розвідка вчасно не доповіла, що насувається небезпека та, коли почався обстріл, Тимощук не встиг добігти до бліндажа, снаряд «града» розірвався в безпосередній близькості. Двоє військових зазнали поранень, Андрій Тимощук від поранень помер.

Люди навколішках зі свічками у руках зустрічали тіло земляка-героя 17 червня на мості між Волочиськом та Підволочиськом. 18 червня 2015-го похований у селі Галушинцях з військовими почестями.

Без чоловіка залишилися дружина Наталія Володимирівна та син Максим (нар. 2000), брат Петро.

Нагороди

• 16 січня 2016 року, — за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
• почесний громадянин Тернопільської області (21 грудня 2022, посмертно)[2].

Див. також

• Список тернопільців, які загинули під час АТО
• Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (березень — липень 2015)

Примітки

1. Указ Президента України від 16 січня 2016 року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
2. Рідні матимуть по 65 тисяч: 10 військових отримали звання «Почесний громадянин Тернопільської області» // Тернополяни. — 2022. — 21 грудня.

Джерела

Зовнішні відеофайли
	У Підволочиську попрощалися з Героєм, який загинув на Сході на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 18 червня.

• Тимощук Андрій Петрович [Архівовано 24 червня 2017 у Wayback Machine.]
• Бойовики «ЛНР» обстріляли українські позиції біля Станиці Луганської: загинув боєць [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Преса України. — 2015. — 12 червня.
• В результаті обстрілу Станиці Луганської загинув військовий, ще один поранений, — Москаль // Телеканал 112. — 2015. — 13 червня.
• У зоні проведення антитерористичної операції при виконанні бойових завдань загинув Андрій Тимощук із села Галущинці [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Підволочиська РДА. — 2015. — 15 червня.
• Загинув уродженець містечка Теофіполь Андрій Тимощук [Архівовано 19 червня 2015 у Wayback Machine.] // Хмельницька ОДТРК «Поділля-Центр». — 2015. — 18 червня.
• Прощання із загиблим солдатом Тимощуком Андрієм Петровичем [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Сайт УПЦ КП. — 2015. — 22 червня.
• Теофіпольщина у жалобі [Архівовано 12 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Життя Теофіпольщини, № 49–50. — 2015. — 18 червня.