Тимелія-темнодзьоб чорносмуга

? Тимелія-темнодзьоб чорносмуга
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Тимелієві (Timaliidae) Рід: Cyanoderma Вид: Тимелія-темнодзьоб чорносмуга
Біноміальна назва
Cyanoderma melanothorax (Temminck, 1823)[2][3]
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Stachyris melanothorax
Посилання
Вікісховище: Cyanoderma melanothorax Віківиди: Cyanoderma melanothorax EOL: 54913973 МСОП: 22716283 NCBI: 1006750

Тиме́лія-темнодзьо́б чорносмуга[4] (Cyanoderma melanothorax) — вид горобцеподібних птахів родини тимелієвих (Timaliidae). Ендемік Індонезії[5].

Опис

Чорносмуга тимелія-темнодзьоб

Довжина птаха становить 13 см. Верхня частина тіла охристо-коричнева, крила рудуваті. Нижня частина тіла білувата, живіт охристо-коричнюватий. Обличчя світло-сіре, через очі проходять темні смуги. На грудях чорна смуга. Дзьоб темно-коричневий.

Підвиди

Виділяють три підвиди:[6]

• C. m. melanothorax (Temminck, 1823) — західна і центральна Ява;
• C. m. intermedium (Robinson, 1918) — східна Ява;
• C. m. baliense Hartert, E, 1915 — Балі.

Поширення і екологія

Чорносмугі тимелії-темнодзьоби мешкають на Яві та на Балі. Вони живуть в густих чагарникових заростях на узляссях вологих рівнинних і гірських тропічних лісів. Зустрічаються на висоті до 1500 м над рівнем моря.

Поведінка

Чорносмугі тимелії-темнодзьоби зустрічаються в зграйках. Іноді вони приєднуються до змішаних зграй птахів разом з білогрудими і біловолими тимеліями-темнодзьобами. Живляться комахами і павуками. Розмножуються протиягом всього року. Гніздо кулеподібне з бічним входом. В кладці 2-3 яйця. Чорносмугі тимелії-темнодзьоби іноді стають жертвами гніздового паразитизму азійських зозуль-дронго.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Cyanoderma melanothorax.
2. Temminck, C. J. (1823). Myiothera melanothorax. Nouveau recueil de planches coloriées d'oiseaux : pour servir de suite et de complément aux planches enluminées de Buffon, édition in-folio et in-4⁰ de l'Imprimerie royale, 1770. Strasbourg: F. G. Levrault. с. first page.
3. Temminck, C. J. (1823). Myiothera melanothorax. Nouveau recueil de planches coloriées d'oiseaux : pour servir de suite et de complément aux planches enluminées de Buffon, édition in-folio et in-4⁰ de l'Imprimerie royale, 1770. Strasbourg: F. G. Levrault. с. second page.
4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
5. Collar, N. J.; Robson, C. (2016). Crescent-chested Babbler (Cyanoderma melanothorax). У del Hoyo, J.; Elliott, A.; Sargatal, J.; Christie, D. A.; de Juana, E. (ред.). Handbook of the Birds of the World. Т. Volume 2: Passerines. Barcelona: Lynx Edicions.
6. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 січня 2022.