Тимелія-криводзьоб рудобока

? Тимелія-криводзьоб рудобока
Рудощока тимелія-криводзьоб (підвид E. e. erythrogenys, Найнітал, Уттаракханд, Індія)
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Тимелієві (Timaliidae) Рід: Erythrogenys Вид: Тимелія-криводзьоб рудобока
Біноміальна назва
Erythrogenys gravivox David, 1873
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Pomatorhinus gravivox Megapomatorhinus gravivox
Посилання
Вікісховище: Erythrogenys gravivox Віківиди: Erythrogenys gravivox EOL: 55637687 МСОП: 22734498 NCBI: 1608428

Тиме́лія-криводзьо́б рудобока[2] (Erythrogenys gravivox) — вид горобцеподібних птахів родини тимелієвих (Timaliidae). Мешкає в Китаї і Південно-Східної Азії.

Опис

Довжина птаха становить 22-25 см. Тім'я і верхня частина тіла оливково-коричневі, нижня частина тіла білувата, боки рудувато-коричневі. Верхня частина грудей поцяткована темними плямами. обличчя рудувато-коричневе, під дзьобом чорні вуса. Очі жовті. Дзьоб сірий. великий і вигнутий.

Підвиди

Виділяють п'ять підвидів:[3]

• E. g. gravivox (David, A, 1873) — центральний Китай (від північно-західного Сичуаню до півдня Гуансі і центру Шеньсі);
• E. g. cowensae (Deignan, 1952) — південь центрального Китаю (від східного Сичуаню до південно-західного Хубею і північного Гуйчжоу);
• E. g. dedekensi (Oustalet, 1892) — південно-західний Китай (схід Цинхаю і північний захід Юньнаню);
• E. g. decarlei (Deignan, 1952) — південно-західний Китай (Цинхай, південний Сичуань і північно-західний Юньнань);
• E. g. odica (Bangs & Phillips, JC, 1914) — північно-східна і східна М'янма, Юньнань і північний Індокитай.

Поширення і екологія

Рудобокі тимелії-криводзьоби живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах і чагарникових заростях та на луках. Зустрічаються на висоті від 200 до 3800 м над рівнем моря. Живляться комахами. Сезон розмноження триває з березня по червень. Гніздо кулеподібне з бічним входом. В кладці від 3 до 6 яєць.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Erythrogenys gravivox.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 січня 2022.