Терещенко Олександр Власович
Олександр Власович Терещенко (рос. Терещенко Александр Власьевич, *1806, Зіньків — †21 лютого (5 березня) 1865[1], Зіньків) — російський та український етнограф і археолог[2], літературознавець. Дійсний статський радник[2]. ЖиттєписНародився в місті Зіньків Зіньківського повіту Полтавської губернії Російської імперії[3]. У 1823 році закінчив навчання у Полтавській гімназії (Перша чоловіча гімназія)[3]. Отримав вищу освіту в Харківському університеті, де був учнем відомого письменника-байкаря П. П. Гулака-Артемовського[3]. Довгі роки працював у Санкт-Петербурзі та Москві (Рум'янцевський музей), займався бібліографією, писав книжки, статті, проводив археологічні розкопки у Нижньому Поволжі та на півдні України. По 1855 році вийшов у відставку, повернувся в Україну, жив у Полтаві й Зінькові[3]. Статті вчений друкував у журналах «рос. Библиографические записки», «рос. Северная пчела», «рос. Сын Отечества», «рос. Русский Архив» та ін.. Він був одним з перших біографів І. Котляревського («Основа», 1861 р., кн. 2)[1]. Був старанним співробітником археографічної комісії. Вивчав історію кочівників причорноморських степів, вів археологічні розкопки, описав сотні пам'ятників[4]. Все життя працював над збиранням історичних документів і матеріалів; займався дослідженням різних архівів: Астраханського, Віленського, Варшавського та ін., а головне займався тими архівами, що стосувалися України[2]. Помер в м. Зіньків, і там похований[3]. Праці
та інші. Примітки
Джерела та література
Література
Посилання
|