uk %D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0 %D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0 %D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0

Зовнішні зображення
	Маргарита Терехова у фільмі «Дзеркало» (1974))

Терехова Маргарита Борисівна
Терехова Маргарита Борисівна
Ім'я при народженні	рос. Маргарита Борисовна Терехова
Народилася	25 серпня 1942 (82 роки); Туринськ, Свердловська область, РРФСР, СРСР
Громадянство	СРСР ; Росія
Діяльність	акторка, сценаристка, акторка театру, кіноакторка, театральна режисерка, кінорежисерка, режисерка
Alma mater	Національний університет Узбекистану
Заклад	Театр імені Моссовєта
Роки діяльності	1964 — 2005
У шлюбі з	Vyacheslav Butenkod і Sava Hashamovd
Діти	Терехова Ганна Савівна
IMDb	nm0855486
	Нагороди та премії
	;
	Терехова Маргарита Борисівна у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Терехова.

Маргарита Борисівна Терехова (рос. Маргари́та Бори́совна Те́рехова; нар. 25 серпня 1942, Туринськ, Свердловська область, РРФСР, СРСР) — радянська і російська актриса і режисер театру та кіно. Заслужена артистка РРФСР (1976). Народна артистка Російської Федерації (1996). Кавалер ордена Пошани (2013).

Життєпис

Закінчила студію Ю. О. Завадського при Академічному театрі ім. Моссовета (1964).

З 1964 — актриса театру ім. Моссовєта. Поставила спектакль «Коли пройде п'ять років» (Ф. Гарсіа Лорка).

Дебютувала у кіно роллю Тані в фільмі Фрунзе Довлатяна «Здрастуй, це я!» (1965).

Зіграла дві головні ролі в знаменитій картині Андрія Тарковського «Дзеркало» (1974).

Популярність принесли ролі в фільмах «Та, що біжить по хвилях» (1967), «Монолог» (1972), «Собака на сіні» (1977), «Д'Артаньян та три мушкетери» (1978, Міледі), «Благочестива Марта» (1980).

Лауреат ряду кінофестивалів в номінації за найкращу жіночу роль в картині «Тільки для божевільних» (1990)^[4].

Режисер-постановник та сценарист фільму «Чайка» (2005) — екранізації однойменної п'єси Антона Чехова.

Фільмографія

Акторські кінороботи:

«Здрастуй, це я!» (1965, Таня)
«Та, що біжить по хвилях» (1967, Фрезі Грант)
«І ці губи і очі зелені...» (1967, Джоан)
«Смішний випадок» (1969, фільм-спектакль)
«Зелений коник» (1969, фільм-спектакль; Ліда)
«Вулиця Ангела» (1969, фільм-спектакль; Ліна, дочка Голспі)
«Білоруський вокзал» (1970, Наташа Шипілова)
«Сімейне щастя» (1971, фільм-спектакль; Маша)
«Монолог» (1972, Тася Сретенська)
«Моє життя» (1972, Маша Должикова)
«Четвертий» (1972, Кет, жінка, яку Він любив)
«Золото, золото — серце народне» (1972, фільм-спектакль)
«Дитинство. Отроцтво. Юність» (1973, фільм-спектакль; Наталія Миколаївна)
«Два гусари» (1973, фільм-спектакль; Ліза)
«Сергєєв шукає Сергєєва» (1974, Таня, дівчина Юрія, співробітниця «Аерофлоту»)
«Дзеркало» (1974, Марія, мати Олексія / Наталія, дружина; реж. Андрій Тарковський)
«Довіра» (1975, Олександра Коллонтай)
«На все життя, що залишилося…» (1975, вчителька Фаїна, пізніше — вагітна з ампутованою ногою)
«Діаманти для диктатури пролетаріату» (1975, Віра, колишня дружина Воронцова)
«Ріккі-Тіккі-Таві» (1975, Маргарет Лоусон, мати Тедді)
«Поки стоять гори...» (1976, Катя Шалагіна)
«Денний поїзд» (1976, Віра, патентознавець)
«Синій птах» (1976, Молоко)
«Собака на сіні» (1977, Діана, графиня де Бельфлор (виконавиця пісень — Олена Дріацька)
«Хто поїде в Трускавець» (1977, Вона)
«Мамо, я живий» / нім. Mama, ich lebe! (1977, Світлана)
«Розклад на післязавтра» (1978, Антоніна Сергіївна, вчителька російської літератури)
«Лелека» (1978)
«Діти як діти» (1978, Оля)
«Гравці» (1978, фільм-спектакль; Аделаїда Іванівна)
«Д'Артаньян та три мушкетери» (1978, Міледі Вінтер; Одеська кіностудія)
«Чоловіки і жінки» (1979, Надія Сергіївна)
«Мій друг Моцарт» (1979, фільм-спектакль; Муза)
«Санта Есперанса» (1979, Ізабель)
«Мені від кохання спокою не знайти» (1980, фільм-спектакль; Клеопатра / Дездемона / Офелія / Катарина / леді Анна)
«Історія кавалера де Гріє і Манон Леско» (1980, фільм-спектакль; Манон Леско)
«Таємниця Едвіна Друда» (1980, фільм-спектакль; Єлена Ландлес)
«Благочестива Марта» (1980, донья Марта (пісню виконувала — Олена Камінська)
«Давай одружимося» (1982, Олена Дмитрівна Воронова)
«Все могло бути інакше» (1982, Дарина, мати Флорина)
«Графоман» (1983, фільм-спектакль; Галина)
«За синіми ночами» (1983, Ольга Миколаївна, подруга Таї)
«Русь споконвічна» (1986, імператриця Феодора)
«Дисидент» (1988, редактор)
«Очима клоуна» (1988, фільм-спектакль; Марі Деркум)
«Зелений вогонь кози» (1989, Олена, мати Микити; Кіностудія ім. О. Довженка)
«Воно‎» (1989, Анелька Лядоховська)
«Отче наш» (1989, мати)
«Зламане світло» (1990, Катюша, акторка)
«Посередині світу» (1990, мати Арсенія Тарковського/ мати Андрія Тарковського / Анна Ахматова / Марина Цвєтаєва)
«Тільки для божевільних» (1990, Рита, медсестра)
«Іван Федоров», або «Одкровення Іоанна Першодрукаря» (1991, Анастасія Садовська)
«Стежка» (1992, тітка)
«Заборонений плід» / Забраненият плод (1994, Болгарія; слідчий)
«Королі російського розшуку» (1996, «Шантаж» (3-я серія); Марфа Петрівна Морозова, вдова мільйонера)
«Чайка» (2005, Ірина Миколаївна Аркадіна) та ін.