Теодор Баконскі

Теодор Баконскі
англ. Teodor Baconschi
Теодор Баконскі
Теодор Баконскі
Прапор
Прапор
 Міністр закордонних справ Румунії
23 грудня 2009 — 24 січня 2012
Попередник: Кетелін Предою
Спадкоємець: Тітус Корлецян
 
Народження: 14 лютого 1963(1963-02-14) (61 рік)
Бухарест
Країна: Румунія Румунія
Освіта: Бухарестський університет Редагувати інформацію у Вікіданих і Університет Париж IV (1994)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Партія: Демократична ліберальна партія (Румунія) (30 січня 2014) Редагувати інформацію у Вікіданих і People's Movement Partyd (26 червня 2016) Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди:
Кавалер Великого Хреста ордена Почесного легіону
Кавалер Великого Хреста ордена Почесного легіону

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Теодор Баконскі (англ. Teodor Baconschi; *14 лютого 1963, Бухарест) — дипломат, вчений і політичний діяч румунської партії «Народній рух», колишній міністр закордонних справ Румунії в уряді Еміля Бока (з 23 грудня 2009-23 січня 2012).

Освіта

Теодор Баконскі народився 14 лютого 1963 в Бухаресті, син поета Анатола Баконскі. Після закінчення середньої школи і бакалаврату філологічного-історичного факультету в Бухаресті (1981), навчався в інституті теології в Бухаресті, де отримав ступінь бакалавра в 1985.

Професійна кар'єра

Після закінчення інституту працював з 1986-1989 як ректор «Editura Institutului Biblic»- видання Румунської Православної Церкви.

У 1990 Баконскі став радником в Міністерстві культури. У тому ж році він отримав стипендію від французького уряду, навчаючись в Університеті Сорбонна (1990–1994), де отримав ступінь магістра в 1991, а потім науковий ступінь з релігійної антропології в 1994.

Після того, як він повернувся до Румунії, працював директором видання «Anastasia» (1995-1997). Паралельно викладав релігійну антропологію в Бухарестському університеті, працював редактором журналу «Духовне життя». У 1996 він закінчив New Europe College в Бухаресті.

З 1997-2001 Президент Еміль Константінеску призначив його послом Румунії в Ватикані.

У період з листопада 2002 по січень 2005 він займав пост посла Румунії в Португалії.

З 21 січня 2005 був призначений державним секретарем з глобальних питань у Міністерстві закордонних справ.

11 вересня 2006 Баконскі був звільнений з поста державного секретаря прем'єр-міністром Келіном Попеску-Терічану в результаті реструктуризації політики в міністерствах.

З 26 жовтня 2006 Баконскі призначений радником президента в Департаменті зв'язків з органами державної влади та громадянського суспільства, займаючи пост, звільненого Клаудіу Сафтої, який був призначений директором Служби зовнішньої розвідки.

2 серпня 2007 був призначений Президентом Румунії Надзвичайним і повноважним послом у Франції. 4 березня 2008 був призначений Надзвичайним і Повноважним Послом Румунії в Князівстві Андорра та Монако.

З грудня 2009 по січень 2012 займав посаду міністра закордонних справ.

13 жовтня 2010 заснував Християнсько-демократичний Фонд.

Опубліковані статті

  • Le Rire des Pères. Essai sur le rire dans la patristique grecque (Desclée de Brouwer, Paris, 1996) (cu o prefață de Olivier Clément);
  • Râsul Patriarhilor. O antropologie a deriziunii în patristica răsăriteană (Ed. Anastasia, 1996) (cu o prefață de Andrei Pleșu);
  • Iacob și îngerul. 45 de ipostaze ale faptului religios (Ed. Anastasia, 1996);
  • Ispita Binelui. Eseuri despre urbanitatea credinței (Ed. Anastasia, 1999);
  • Puterea schismei. Un portret al creștinismului european (Ed. Anastasia, 2001);
  • Roma Caput Mundi. Un ghid subiectiv al Cetății eterne (împreună cu Horia Bernea), (Ed. Humanitas, 2001), carte ce a obținut Premiul Asociației Editorilor din România pentru cea mai frumoasă carte de artă;
  • Dumitru Stăniloae sau paradoxul teologiei (Ed. Anastasia, București, 2003) — împreună cu Bogdan Tătaru-Cazaban;
  • Insula Cetății. Jurnal parizian (Ed. Curtea Veche, 2005);
  • Despre necunoscut (Ed. Humanitas, 2007, reeditare la Baroque Arts & Books, 2012, cu o prefață de Sorin Lavric).
  • 101 incursiuni în cotidianul românesc (ilustrații de Devis Grebu) Curtea Veche, 2007
  • Bisericile din lemn din Maramureș, Editura Vellant, 2009
  • Creștinism și democrație (Ed. Curtea Veche, 2010)
  • Legătura de chei. O mărturie diplomatică în dialog cu Armand Goșu, Ed. Curtea Veche, 2013[2]
  • Facebook, Fabrica de narcisism, Humanitas, 2015[3]

Примітки

  1. ↑ Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentation — Montpellier: ABES, 2001.
  2. ↑ «Legătura de chei. O mărturie diplomatică»-Teodor Baconschi în dialog cu Armand Goșu. Fostul ministru de Externe a criticat starea diplomației românești, 1 iunie 2013, Andreea Udrea, Evenimentul zilei, accesat la 2 iunie 2013
  3. ↑ Facebook, Fabrica de narcisism — Website oficial. Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 4 серпня 2016.

Джерела