uk %D0%A2%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%8E%D0%BA %D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B4 %D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Тендюк Леонід Михайлович
Тендюк Леонід Михайлович
Народився	3 березня 1931; Володимирівка
Помер	12 липня 2012 (81 рік); Київ
Поховання	Володимирівка
Громадянство	СРСР → Україна
Національність	українець
Діяльність	письменник
Alma mater	Факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1956)
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Мова творів	українська
Жанр	мариністика

Тендю́к Леоні́д Миха́йлович (3 березня 1931, с. Володимирівка — 12 липня 2012, Київ) — український поет, прозаїк, мариніст, фантаст.

Життєпис

Народився 3 березня 1931 року в селі Володимирівка Кропивницького району Кіровоградської області в сім'ї колгоспників. Вчився в рідному селі, а десятирічку закінчив у тодішньому районному центрі Велика Виска. Під час війни його батько загинув на фронті.

Захоплення поезією почалося ще в школі, тоді ж почав писати вірші. Після закінчення школи вступив на факультет журналістики Харківського університету, згодом перейшов до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Факультет журналістики Київського університету закінчив 1956 року.

Після навчання працював у газеті «Молодь України» і як кореспондент багато подорожував Україною, працював матросом і брав участь у далеких експедиціях на гідрографічному, звіробійному та інших кораблях. На суднах «Ю. Шокальский» та «Витязь» Леонід Тендюк ходив у рейси до Фіджі, Японії, Папуа Нової Гвінеї, тричі відвідував Полінезію, бував у В'єтнамі, США, Канаді, Індії, Пакистані та Австралії.

Раптово помер менше ніж за добу після смерті дружини, піаністки Елеонори Безано-Пірадової, 12 липня 2012 року. Похований у рідному селі Володимирівка на Кіровоградщині.

Вшанування пам'яті

У 2021 році, на будинку № 52 по вулиці Олеся Гончара у Києві, де з 1996 по 2012 рік проживали Леонід Тендюк та його дружина, була відкрита меморіальна дошка на честь подружньої пари митців^[1].