Народився 5 вересня 1982 року у селі Березово в Хустському районі Закарпатської області. У дошкільному віці разом із батьками переїхав у село Розівка поблизу Ужгорода. У 1999 році закінчив ужгородську школу № 15[1].
Здобув дві вищі освіти за спеціальностями «Менеджмент організацій управління персоналом» та «Менеджмент зовнішньої економічної діяльності» у Міжрегіональній академії управління персоналом. У студентські роки працював на Ужгородському комбінаті хлібопродуктів[2]. Протягом 2004—2006 років проходив службу у лавах Збройних сил України[3]. Займався підприємницькою діяльністю, мав власну компанію ТОВ «Соя-Прогрес 2008»[4].
З початком російсько-української війни у 2014 році почав цікавитися безпілотними літальними апаратами, проходив курси з пілотування дронами. Попри серйозну травму хребта, якої зазнав у молодості, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну долучився до лав Збройних сил України. Перший бій у складі 101-ї бригади територіальної оборони прийняв під Попасною на Луганщині[2]. Згодом перейшов до батальйону «Карпатська Січ», брав участь у боях за Донбас, Луганщину і Херсонщину, в оборонних боях за Бахмут. Займав посаду командира тактичної групи 8-го окремого полку спеціального призначення[5].
Загинув 14 липня 2023 року на полі бою від снайперської кулі[1] під час штурму ворожих позицій, перед смертю врятувавши побратима та командира суміжного підрозділу[6][7].
Прощання з Анатолієм Тегзою відбулося 22 липня на набережній Незалежності в Ужгороді[8]. Після заупокійної літургії скорботна хода вирушила містом до Пагорба Слави, де Тегзу було поховано із військовими почестями[3].