uk %D0%A2%D0%B0%D1%88-%D0%9A%D1%83%D1%80%D0%B0

Таш-Кура
Таш-Кура
45°01′26″ пн. ш. 34°30′26″ сх. д. / 45.023888888889° пн. ш. 34.507222222222° сх. д.
Витік	на західній стороні від села Пчолине та на північно-західній стороні від урочища Карабі-Яйла
• координати	44°56′09″ пн. ш. 34°28′02″ сх. д. / 44.93583° пн. ш. 34.46722° сх. д.
Гирло	Сарису (притока Біюк-Карасу)
• координати	45°01′26″ пн. ш. 34°30′26″ сх. д. / 45.02389° пн. ш. 34.50722° сх. д.
Басейн	Азовського моря
Країни:	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Довжина	11 км
Площа басейну:	31,5 км²

Таш-Кура (рос. Таш-Кура, крим. Taş Qora, Таш Къора) — маловодна річка в Україні у Білогірському районі Автономної Республіки Крим, на Кримському півострові. Права притока річки Сарису (басейн Азовського моря).

Опис

Довжина річки 11 км, площа басейну водозбору 31,5 км², найкоротша відстань між витоком і гирлом — 10,28 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,07. Формується декількома безіменними струмками та загатами.

Розташування

Бере початок на західній стороні від села Пчолине (до 1945 року — Куртлук, крим. Qurtluq, рос. Пчелиное) та на північно-західній стороні від урочища Карабі-Яйла. Тече переважно на північно-східній через село Новокленове (1945 року — Уч-Коз, крим. Üç Köz, рос. Новоклёново) і між селами Новогригорівка (крим. Novogrigoryevka, рос. Новогригорьевка) та Олександрівка^[1] (до 1945 року — Отаркой, крим. Otarköy, рос. Александровка) впадає у річку Сарису, ліву притоку Біюк-Карасу.

Населені пункти вздовж берегової смуги: Яковлівка (до 1945 року — Кади-Елі, крим. Qadı Eli, рос. Яковлевка)

Цікаві факти

На північній стороні від гирла річки пролягає автошлях Р23 (автомобільний шлях регіонального значення на території України, Сімферополь — Зуя — Білогірськ — Старий Крим — Феодосія).
На початку XX століття вважалося, що річка утворюється злиттям Неймановой балки і джерел Чардикли, Учкос^[2].
В минулому століття понад річкою існувало багато водяних млинів^[3]^[4].

Примітки

↑ Горный Крым
↑ Н. В. Рухлов. Долина реки Биюк-Карасу и её притоков // Обзор речных долин горной части Крыма. — Петроград: типография В. Ф. Киршбаума, 1915. — С. 131—177. — 491 с.
↑ Генеральний штаб // Гвардійське // Україна Республіка Крим // Система координат 1942 р.^{[недоступне посилання]}
↑ Генеральний штаб // Білогірськ // Україна Республіка Крим // Система координат 1942 р. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 6 травня 2020. [Архівовано 2018-09-18 у Wayback Machine.]

Джерела

A. A. Лисовский, В. А. Новик, З. В. Тимченко, З. Р. Мустафаева. Поверхностные водные объекты Крыма (справочник) / A. A. Лисовский. — Симферополь: Рескомводхоз АРК, 2004. — С. 13. — 114 с. — 500 экз. — ISBN 966-7711-26-9. (рос.)
Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 556

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

E50

[Горный_Крым-1] Горный Крым

[Н.В._Рухлов._Долина_реки_Биюк-Карасу_и_её_притоков_//_Обзор_речных_долин_горной_части_Крыма._—_Петроград:_типография_В.Ф._Киршбаума,_1915._—_С._131—177._—_491_с.-2] Н. В. Рухлов. Долина реки Биюк-Карасу и её притоков // Обзор речных долин горной части Крыма. — Петроград: типография В. Ф. Киршбаума, 1915. — С. 131—177. — 491 с.

[Генеральний_штаб_//_Гвардійське_//_Україна_Республіка_Крим_//_Система_координат_1942_р.-3] Генеральний штаб // Гвардійське // Україна Республіка Крим // Система координат 1942 р.^{[недоступне посилання]}

[Генеральний_штаб_//_Білогірськ_//_Україна_Республіка_Крим_//_Система_координат_1942_р.-4] Генеральний штаб // Білогірськ // Україна Республіка Крим // Система координат 1942 р. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 6 травня 2020. [Архівовано 2018-09-18 у Wayback Machine.]

[1]

[2]

[3]

[4]