Тадеуш Солецький

Тадеуш Леонард Альберт Солецький
Народження	1891(1891) Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина[1]
Смерть	1968(1968) Краків, Краківське воєводство^[d], Польська Народна Республіка[1]
Поховання	Раковицький цвинтар[1]
Країна (підданство)	Республіка Польща
Навчання	Львівська політехніка
Діяльність	архітектор
Членство	SARP^d
Тадеуш Солецький у Вікісховищі

Тадеуш Леонард Альберт Солецький (пол. Tadeusz Leonard Albert Solecki, 1891—1968) — архітектор.

Будинок Історичного товариства у Львові на вул. Свєнціцького

Туристичний притулок над Свічею

Біографія

Народився 1891 року.[2] 1923 року закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки.[3] Від 16 березня 1929[4] протягом року був членом Політехнічного товариства у Львові.[5] Працював в Управлінні будівельного нагляду.[6] Судовий інженер-речознавець. 1939 року помешкання Солецького віднотоване в довіднику на Литовській, 11 у Львові.[7] Помер 1968 року. Був одружений з Яніною з Пазірських (1892—1946). Мав сина Анджея Тадеуша (1923—1994), також архітектора.[2]

Роботи

• Військовий цвинтар у Дуніловичах, Білорусь (1920).[8]
• Дім магістрату в Мостиськах (1929).[8]
• Реконструкція кам'яниці на вулиці Федорова, 1 у Львові. Виконана за проектом Солецького під наглядом Вавжинця Дайчака 1931 року.[9]
• Туристичний притулок у долині Свічі (1932, втрачений).[10]
• Туристичний притулок в долині річки Молоди (1938, втрачений).[11]
• Туристичний притулок на полонині Рущина (1938, втрачений).[11]
• Будинок Польського історичного товариства на нинішній вулиці Свєнціцького, 2 у Львові. Збудований 1938 року у стилі модернізованого класицизму. Спорудженню передував закритий конкурс, оголошений товариством і спілкою архітекторів. Дім надбудовано у радянський час.[12]

Примітки

1. http://www.inmemoriam.architektsarp.pl/pokaz/tadeusz_leonard_albert_solecki,10323
2. Solecki (Ostoja-Solecki) Andrzej Tadeusz // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa—Kraków, 2000. — T. XL/2, zesz. 165. — S. 268.
3. Nowi architekci // Architekt. — 1923 — № 6. — S. 56; Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1923/1924. — Lwów : Nakładem Politechniki Lwowskiej, 1923. — S. 167.
4. Sprawy towarzystwa // Czasopismo Techniczne. — 1929. — № 10. — S. 160.
5. Polskie Towarzystwo Politechniczne we Lwowie, 1877—1937. Księga pamiątkowa wydana z okazji 60-letniego jubileuszu Towarzystwa / pod red. Emila Bratro. — Lwów : nakł. Polskiego Towarzystwa Politechnicznego, 1937. — S. 46.
6. Skrabski J. Kościół parafialny p. w. Matki Boskiej Królowej Polski i nowy kościół na Zniesieniu // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 248. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9.
7. Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowości wojew. lwowskiego na rok 1939. — S. 29.
8. Barucki T. Architektura II Rzeczpospolitej na jej wschodnich ziemiach // SARP. — 2006. — № 3. — S. 54. — ISSN 0239-3549.
9. Biernat M., Kurzej M., Ostrowski J. Kościół p. w. Bożego Ciała i klasztor OO. Dominikanów // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego (2). — Kraków: Antykwa, 2012. — Т. 20. — S. 233. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-63463-02-1.
10. Dyląg D. Gorgany. Przewodnik. — Białystok: Rewasz, 2008. — S. 91. — ISBN 978-83-89188-74-8.
11. Dyląg D. Gorgany… — S. 93.
12. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 532, 545. — ISBN 978-966-7022-77-8.; Sprawozdanie Polskiego Towarzystwa Historycznego. — Lwów: Z drukarni Zakładu Narodowego im. Ossolińskich, 1938. — S. 9.