Тадеуш Романович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Романович.
Тадеуш Романович
пол. Tadeusz Romanowicz Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніТадеуш Романович
Народився25 жовтня 1843(1843-10-25)
Львів, Австрійська імперія
Помер29 травня 1904(1904-05-29) (60 років)
Львів, Австро-Угорщина
ПохованняЛичаківський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Австрійська імперія
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національністьполяк
Діяльністьекономіст, політик, журналіст
Галузьполітика[1] Редагувати інформацію у Вікіданих і журналістика[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдякипубліцист, економіст
Alma materЛНУ ім. І. Франка Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовпольська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникПольське повстання 1863—1864 Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоPolish Democratic Partyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапосол до Галицького сейму[d] Редагувати інформацію у Вікіданих і член Палати Цислейтаніїd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяPolish Democratic Partyd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоPiotr Romanowiczd Редагувати інформацію у Вікіданих

Таде́уш Романо́вич (пол. Tadeusz Romanowicz; 25 жовтня 1843, Львів — 29 травня 1904, там само) — визначний польський публіцист, економіст, член національної організації в Галичині, один з керівників Січневого повстання 1863 року, в'язень Оломоуца.

Біографія

1861 року розпочав конспіративну діяльність. Брав участь у патріотичних маніфестаціях. Організував розгалужену конспіративну мережу у Галіції. У квітні 1863 року приєднався до повстання. Був у відділі Леона Чаховського та Яна Жалплахти. 19 травня 1863 року брав участь в битві під Тучапами. За свою відвагу отримав офіцерський чин. Після поразки повстання був заарештований та вивезений до в'язниці у місті Оломуньєц[2].

Керував роботою львівського міського статистичного бюро та з 1874 року видавав щорічник «Статистичні відомості про місто Львів» (пол. Wiadomości statystyczne о mieście Lwowie). Був співзасновником журналу «Нові реформи» (пол. Nowe reformy) та газети «Слово Польське» (пол. Słowo Polskie) в Кракові, а протягом 1895 — 1902 років — редактором цих видань. Був послом у Галицькому крайовому сеймі, а також членом Ліги Польської[3].

Від 1889 року працював у Крайовому відділі, а 1901 року став членом Державної ради у Відні.

Помер 29 травня 1904 року. Похований на 59 полі Личаківського цвинтаря у Львові.Могила не збереглась.

Опубліковані праці

  • O stowarzyszeniach (1867)
  • Banki rolnicze powiatowe (1869)
  • Środki podniesienia przemysłu w naszym kraju (1873)
  • Wiadomości statystyczne o mieście Lwowie (1874)
  • Sprawa polska i sprawa wschodnia (1876)
  • Polityka stańczyków (1882)
  • Dwie opinie (1891)
  • Stronnictwo krakowskie o styczniowym powstaniu (1891)

2007 року видавництво «Ośrodek Myśli Politycznej» у Кракові випустило друком збірку його творів «Дві думки» (пол. Dwie opinie)[4].

Пам'ять

1905 року вулиця Стежкова (пол. Sciezkowa), яка знаходилася між вулицями Зиблікєвіча та Академічною, у центрі Львова була названа на честь Тадеуша Романовича, але у результаті подальших перейменувань, отримала свою сучасну назву — вулиця Саксаганського[5].

Також на його честь була названа одна з центральних вулиць у Кракові та одна з головних вулиць в Тарнові і Бєльско-Бялей.

Примітки

  1. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Bernacki W.Tadeusz Romanowicz 1843—1904 [Архівовано 2019-05-08 у Wayback Machine.] (пол.)
  3. ↑ Kozicki S. Historia Ligi Narodowej (okres 1887—1907). — Londyn, 1964. — S. 582. (пол.)
  4. ↑ Ośrodek Myśli Politycznej (пол.)
  5. ↑ Проєкт «Міський медіаархів»: Вулиця Саксаганського

Джерела

  • Kozłowski E. Zapomniane wspomnienia. — Warszawa — 1981. — S. 478. (пол.)

Посилання