uk %D0%A1%D1%96%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9 %D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Юрій Сіньковський
Юрій Олександрович Сіньковський
Юрій Сіньковський; Юрій Олександрович Сіньковський
Полковник
Загальна інформація
Народження	16 червня 1970 (54 роки); Кривий Ріг
Громадянство	Україна
Військова служба
Роки служби	2014—2015, 2022—2023
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	40 ОМПБ
Війни / битви	Війна на сході України
Командування
2014	40 ОМПБ, заступник командира
2022 - 2023	129 ОБрТрО, командир бригади
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Орден «Народний Герой України»
	Сіньковський Юрій Олександрович у Вікісховищі

Ю́рій Олекса́ндрович Сінько́вський (нар. 16 червня 1970) — полковник Збройних сил України, командир 129-ї окремої бригада територіальної оборони.

Життєпис

Юрій Олександрович народився 16 червня 1970 року^[1] у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.^{[джерело?]}

У період з 1985 по 1987 рік проходив навчання у Київському Суворівському училищі. Отримав вищу військову освіту за спеціальністю — інженер з експлуатації колісно-гусеничної техніки (Омське загальновійськове командне училище імені М. В. Фрунзе).^{[джерело?]}

З 1987 по 2004 рік проходив військову службу. Займав посади: командир механізованого взводу, командир гранатометного взводу(АГС), командир механізованої роти, заступник командира батальйону з бойової підготовки, командир механізованого батальйону.^{[джерело?]}

З березня 2014 по березень 2015 року був заступником командира з бойової підготовки в/ч В2603 батальйону «Кривбас».

На виборах до Дніпропетровської обласної ради 2015 року балотувався від партії «УКРОП».

У 2022 році був призначений командиром 129-ї окремої бригади територіальної оборони^[2].

В травні 2023 звільнений з посади комбрига. Цьому передували гучні скандали, пов’язані з поганим оснащенням бійців на передовій ^[3]

Нагороди

Орден «За мужність» III ступеня (8 серпня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.^[4]
Недержавна відзнака Орден «Народний Герой України» (18 серпня 2017) — церемонія нагородження відбулася у Вінниці.^[5]^[6]^[7]
Орден Богдана Хмельницького II ст. (2 березня 2023) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[8]