Сіді-Бель-Аббес
Сіді-Бель-Аббес (араб. سيدي بلعباس, фр. Sidi Bel Abbès) — місто на північному заході Алжиру. Адміністративний центр однойменного вілаєту. РозташуванняСіді-бель-Аббес розташований приблизно за 90 кілометрів на південь від узбережжя Середземного моря поблизу Орана у високій долині Тель-Атласу на висоті близько 470 м .[1] Клімат від помірного до теплого; Дощ (прибл. 460 мм/рік) припадає переважно на зимові місяці.[2] Населення
З 1960-х років Сіді-бель-Аббес зазнав сильної імміграції родин із сільських районів Алжиру. ІсторіяУ 1843 році біля села Сіді-бель-Аббес французи заснували військовий форпост і за кілька років створили місто за французьким зразком. Воно стало центром Іноземного легіону і швидко зростало. У 1896 році тут проживало 26 887[3] мешканців, з яких 11 516[3] — мусульмани, 420[3] — євреї, 6950 — громадяни Франції та 8001[3] — інші європейці. З 1831 по 1962 рік у місті розташовувався материнський будинок (Maison mère) Іноземного легіону з 1-м Іноземним полком у кварталі В'єно. Швидке зростання міста призвело до того, що його первинна структура зникла. Населення не складалося лише з правих поселенців. Соціальна боротьба метрополії точилася і в Алжирі. Тріумф лівого Народного фронту на парламентських виборах у Франції призвів до радісних мітингів у Сіді-бель-Аббес 14 червня 1936 року[4], коли на вулиці вийшло близько 5000[5] людей. Правоекстремістські демонстранти атакували захід сльозогінним газом і закидали його камінням[4]. Після проголошення незалежності Алжиру 5 липня 1962 року після Алжирської війни, Іноземний легіон втратив свою найстарішу і найважливішу на той час базу. Французький уряд передислокував весь полк з Алжиру до міста Обань (Франція). У фортецю Іноземного легіону спершу переїхав університет. Численні європейці, так звані Pieds-noirs, також покинули місто. У вересні 1962 року місто було напівпорожнім через від'їзд європейського населення. Адміністрація, поліція, юстиція, освіта та багато видів економічної діяльності тимчасово припинили свою роботу[5]. Визначні місцяСтаре місто було оточене міським муром з чотирма брамами, який був здебільшого знесений у 1930 році на користь широких бульварів. У місті, яке було повністю перебудоване французами і має багато будівель у різних стилях другої половини 19-го і першої половини 20-го століття, є університет і художній інститут. ТранспортУ 2017 році в місті відкрилась перша трамвайна лінія. Відомі особистості
Примітки
|