Східна гінді

Східна гінді
Поширені: Ауд, Багелханд, Чхаттісгарх
Класифікація: Індоєвропейські
 Індоіранські
  Індоарійські
   Центральні індоарійські[1]
    Східна гінді
Групи:

Схі́дна гі́нді — група подібних діалектів гінді, що включає авадхі, багхелі[en] і чхаттісгархі. Остання набула 2000 року статусу самостійної мови. Носії східно-гіндійських діалектів населяють широку смугу (до 400 км) на південь від кордонів Непалу до округу Бастар[en] (штат Мадг'я-Прадеш), що включає центр штату Уттар-Прадеш, схід штату Мадг'я-Прадеш, північ і центр штату Чхаттісгарх.

Особливості

Діалекти східної гінді мають низку особливостей, які іноді відбиваються у стандартній гінді письменників, для яких є рідними діалекти східної гінді. Насамперед це:

Парадигми

Особові займенники[3]

Число Особа Діалект Авадхі Багхелі Чхаттісгархі
Форма Прям. Непрям. Присв. Прям. Непрям. Присв. Прям. Непрям. Присв.
Однина 1 maĩ mo mor mãy mwā̃ mwār mẽ, maĩ mo mor
2 taĩ, tũ to tor tãy' twā̃ twār tẽ, taĩ to tor
3 ī, ū e, o yā, wah yā, wahi ye, wo ye, wo
Множина 1 ham ham hamār hamh hamh hamhār ham (hamman) ham hamār
2 tum tum tumār tumh tumh tumhār tum (tumman) tumh tumār
3 e, o in, un (unh) e (enh), o (onh) yan (yanh), un (unh) ye (yeman), wo (woman) in (inh), un (unh)

Примітки

  1. Згідно з Катре, Нігамом, Кардоном, Тернером, Каузеном та Коганом. Однак інші також класифікують її як східно-центральну, західно-східну, проміжну або східну.
  2. Чернышев В. А. Диалекты и литературный хинди. — М. : «Наука», ГРВЛ, 1969. — С. 42.
  3. Чернышев В. А. Диалекты и литературный хинди. — М. : «Наука», ГРВЛ, 1969. — С. 110.

Література

  • Чернышев В. А. Диалекты и литературный хинди. — М. : Наука, ГРВЛ, 1969. — 144 с.
  • Зограф Г. А. Языки Южной Азии. — М. : Наука, 1990. — 212 с.

Див. також