|
Сущенко Леонід Григорович
Леоні́д Григо́рович Су́щенко (1902, місто Таганрог, тепер Ростовської області, Російська Федерація — жовтень 1977) — радянський залізничник, начальник Одеської, Північної та Свердловської залізниць. ЖиттєписНародився в родині залізничника. У 1915 році, після закінчення двох класів залізничної школи, почав працювати в майстернях 22-ї дистанції колії на станції Іловайськ Катеринської залізниці. У 1922 році призначений комірником околодку 22-ї дистанції. З 1924 року — секретар комітету профспілки 22-ї дистанції Катеринської залізниці, завідувач культвідділу Іловайської районної профспілки залізничників. У 1928 році закінчив курси радистів. З квітня 1928 року — радіотехнік 7-ї дистанції зв'язку на станції Дебальцеве-Сортувальна. З жовтня 1929 року — голова Дебальцевської районної професійної спілки залізничників. У жовтні 1930 року призначений завідувачем відділу праці та кадрів Краснолиманського експлуатаційного району Південної залізниці. У липні 1932 — липні 1933 року — заступник начальника Харківського експлуатаційного району Південної залізниці. У липні 1933 — травні 1934 року — начальник Московського експлуатаційного району Північної залізниці. У травні 1934 року направлений на станцію Няндома, де йому доручено організувати роботу створеного 7-го Няндомського відділення руху Північної залізниці. У червні 1936 — листопаді 1937 року — заступник начальника Північної залізниці. У листопаді 1937 — жовтні 1940 року — начальник Північної залізниці. У жовтні 1940 — січні 1942 року — начальник Карагандинського відділення служби руху Карагандинської залізниці. З січня до вересня 1942 року працював на будівництві лінії Акмолинськ — Картали в ранзі заступника начальника залізниці та заступника начальника будівництва. У вересні 1942 — січні 1943 року — начальник служби руху — заступник начальника Свердловської залізниці. У січні — жовтні 1943 року — начальник Свердловської залізниці. У жовтні 1943 року, через захворювання туберкульозом, переведений в резерв Народного комісаріату шляхів сполучення СРСР і з листопада по грудень 1943 року лікувався в Москві. У січні — листопаді 1944 року — заступник начальника Головного вантажного управління Народного комісаріату шляхів сполучення СРСР. У листопаді 1944 — вересні 1946 року — заступник начальника Одеської залізниці. У вересні 1946 — травні 1953 року — начальник Одеської залізниці. У травні 1953 — 1956 року — заступник начальника Одесько-Кишинівської залізниці. У 1956—1962 роках — дорожній ревізор з безпеки руху Одеської залізниці. З 1962 року — персональний пенсіонер союзного значення. Помер у жовтні 1977 року. Нагороди
ПриміткиДжерела
|
||||||||||||||||
